Що буде з війною в Україні далі: експерти дали прогноз

Попри початкові прогнози про швидке падіння Києва, Україна продовжує опір через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення РФ. Провідні міжнародні експерти вважають, що війна перейшла у фазу виснаження, де політична стагнація та воєнна економіка визначають майбутнє обох держав.

Про це повідомляє Independent

Стійкість України та стратегічні прорахунки Кремля

Як пише видання, головним сюрпризом війни для міжнародної спільноти стала здатність України не лише вистояти в перші тижні, а й повернути частину захоплених територій. Стефан Вольф, професор міжнародної безпеки Бірмінгемського університету, та Тетяна Маляренко, професорка Одеської юридичної академії, зазначають, що мобілізація українського суспільства зробила початкові цілі Кремля — усунення влади та демілітаризацію — нездійсненними.

«Не існує реалістичного сценарію, за якого Кремль міг би швидко досягти своїх цілей. Набагато менш дивним був перехід Росії до воєнної економіки та традиційної війни на виснаження», — констатують Вольф та Маляренко.

Професор міжнародної політики Марк Веббер додає, що ключовим фактором стала національна ідентичність та рішучість українців. Він підкреслює, що хоча навчання за стандартами НАТО допомогло ЗСУ, саме внутрішня стійкість завадила реалізації планів РФ.

Траєкторія війни: дрони та радянська доктрина

Експерти фіксують поєднання новітніх технологій із застарілими методами ведення бою. Росія активно інтегрувала безпілотники для ударів по критичній інфраструктурі, проте в основі її дій залишається радянська доктрина — використання масових армій та тактика повного знищення.

На думку професора Скотта Лукаса з Університетського коледжу Дубліна, Росія досягла лише незначного прогресу на місцях, попри статус «другої армії світу». Він зауважує, що Путін сприймає контроль над Україною як свій «проєкт-спадщину» і не піде на компроміси.

Політичні чинники та вплив США

Значна увага аналітиків прикута до ролі США та можливого впливу табору Дональда Трампа. Скотт Лукас припускає, що Кремль розраховує на політичні домовленості з новою адміністрацією США, сподіваючись досягти через дипломатію того, чого не вдалося на полі бою.

«Кремль не погодиться на менше, ніж захоплення всієї Донецької області та падіння уряду Зеленського. Путін сподівається, що посланці Трампа дозволять йому досягти перемоги через капітуляцію Києва», — стверджує Скотт Лукас.

Водночас експерт зауважує, що така капітуляція є малоймовірною, оскільки більшість українців підтримують продовження опору навіть за умов пошкодженої енергосистеми.

Чинники, що можуть змінити «глухий кут»

Наразі лінія фронту залишається фактично замороженою. Марк Веббер виділяє два фактори, здатні змінити ситуацію:

1. Зміна позиції Китаю. Пекін наразі субсидує військові зусилля РФ через передавання технологій, розглядаючи союз із Москвою як противагу США та НАТО.

2. Економічне виснаження. Росія змушена скорочувати соціальні витрати та підвищувати податки, щоб фінансувати війну, проте відсутність внутрішнього громадського тиску дозволяє Кремлю продовжувати агресію.

За прогнозами Стефана Вольфа та Тетяни Маляренко, обидві сторони мають достатньо ресурсів для збереження поточного статусу-кво, що веде до подальшої соціальної та економічної стагнації в обох країнах.

Війна в Україні — останні новини

Російські війська здійснили масований обстріл восьми регіонів України, цілячись у критичну інфраструктуру та транспортні вузли. У трьох областях зафіксовані влучання по залізниці, а в Запоріжжі є загиблий та проблеми з опаленням.

Попри це Росія не може досягти прориву на фронті в Україні, а економіка зазнає дедалі більшого тиску. Кремль усе більше покладає надії на політичний фактор. На цьому тлі США активізують мирні переговори та сигналізують про обмежене терпіння.

Попри це 26 лютого, у Женеві в межах мирних переговорів стартувала двостороння зустріч делегацій України та США, де сторони обговорять економічну підтримку, обмін полоненими та підготовку до тристоронніх переговорів за участі Росії.