Українські дрони "переграли" фронт: тепер це гігантська "зона смерті" — Telegraph

Сучасна війна назавжди змінилася завдяки дронам, які стали причиною 80% втрат ворога на фронті. Україна перетворила аматорські девайси на високоточні машини для вбивства, що працюють на базі штучного інтелекту та оптоволокна.

Про це йдеться у статті The Telegraph.

Після чотирьох років виснажливої війни в Україні епоха класичних бойових дій фактично залишилася в минулому. Артилерійські протистояння та танкові операції втратили вирішальну роль, поступившись новій, ще більш загрозливій реальності.

Президент України Володимир Зеленський нещодавно повідомив, що саме дрони спричиняють близько 80% із приблизно тисячі щоденних втрат, яких зазнає Росія.

Дрони перетворили фронт на «зони смерті»

У результаті лінія фронту перетворилася на стрімко розширювані «зони смерті», що тягнуться на десятки кілометрів, де будь-який солдат на відкритій місцевості фактично приречений.

Австралійський доброволець-піхотинець 3-го армійського корпусу з позивним «Капелан» розповів, що поблизу передової майже неможливо пересуватися, не почувши FPV-дронів — або «крик банші», як він назвав їхній моторошний звук.

«Дуже важко рухатися, не почувши дрона… дуже, дуже важко», — сказав він.

Недорогі серійні безпілотники відіграли ключову роль у деяких із найважливіших перших боїв, зокрема під час зупинення 40-мильної колони російських танків і військ, що 2022 року прямувала на Київ.

Відтоді FPV-дрони значно вдосконалилися. Їх застосовують для скидання потужних боєприпасів або для безпосереднього ураження цілі тараном. Частина з них оснащена системами наведення зі штучним інтелектом або захищена від глушіння завдяки оптоволоконним кабелям завдовжки понад 30 км.

Київ і Москва ведуть безперервні технологічні перегони, намагаючись створити нові рішення, які забезпечать перевагу їхнім безпілотникам. Тривалість роботи батарей, можливості програмного забезпечення та здатність нести більший вантаж часто визначають успіх або поразку.

Тактичні зміни на фронті завдяки дронам

На початку повномасштабної війни особливо помітну роль відіграв український підрозділ «Аеророзвідка», який сформувався з добровольців — айтівців та ентузіастів.

Йому приписують допомогу у зупиненні російської колони на підступах до Києва, а також зрив спроби захоплення аеропорту «Гостомель».

Підрозділ використовував безпілотники для розвідки та наведення артилерії по приблизно 200 російських десантниках у районі летовища під час, ймовірно, вирішальної битви за столицю.

Також бійці застосовували дрони з тепловізорами, щоб скидати на колону бомби вагою близько 1,5 кг.

Під час весняного контрнаступу 2022 року такі методи почали широко застосовуватися на полі бою. Швидкі дрони, створені для перегонів і керовані через VR-окуляри, фактично перетворилися на високоточні та надзвичайно маневрені керовані ракети.

За даними аналітичного центру Rusi, до літа 2023 року, коли Україна готувалася до масштабного наступу на півдні, щомісячні втрати становили приблизно 10 тис. дронів, включно з розвідувальними апаратами та одноразовими «камікадзе».

Дрони змінюють характер сучасної війни

Поки західні воєначальники залишалися зосередженими на класичній маневровій війні, українські командири вже усвідомлювали, що характер сучасних конфліктів стрімко змінюється.

Удари FPV-дронів швидко довели свою результативність як проти піхоти, так і бронетехніки, водночас забезпечуючи підрозділи на землі відео з поля бою в режимі реального часу.

Дешеві безпілотники знищували російські танки, що інколи оцінювалися в мільйони.

У ЗСУ 2023 року створили спеціалізовані штурмові групи БпЛА, фактично закріпивши дрони як повноцінний інструмент ведення бойових дій.

Росія долучається до перегонів FPV-дронів

Після понад рік інтенсивних ударів українських безпілотників Росія поступово почала надолужувати відставання. За п’ять місяців Україна змогла повернути під контроль лише трохи більше ніж 16 км території.

Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний визнав у коментарі The Economist, що обидві сторони «досягли рівня технологій, який призвів до глухого кута».

Частина найсучаснішого озброєння, переданого Україні союзниками, раптово стала вразливою до нових загроз. У вересні 2023 року російські джерела оприлюднили відео, яке, ймовірно, демонструвало знищення танка Challenger 2 за допомогою дрона.

Виробництво дронів в Україні

Лише 2024 року Україна різко збільшила виробництво безпілотників. Згідно зі звітом Georgetown University’s Security Studies Review, тоді в країні виготовили понад 2 млн БпЛА.

Коли сотні українських компаній розгорнули масове виробництво, почали з’являтися численні модернізації. Однією з ключових змін стало збільшення розміру рами квадрокоптерів — із приблизно 7 дюймів (18 см) 2022 року до 12 дюймів (30 см) через два роки. Це дозволило встановлювати потужніші батареї для тривалішого польоту, а також переносити більші бойові заряди.

Обидві сторони також почали експериментувати з так званими «материнськими» дронами, які доставляють кілька менших апаратів-камікадзе ближче до цілі, економлячи заряд і збільшуючи дальність.

Найпомітніші зміни відбулися у сфері електронної боротьби — сторони активно намагалися глушити радіочастоти, якими керують безпілотниками.

За оцінками Rusi, від 60% до 80% українських дронів не досягали своїх цілей і часто мали труднощі під час атак на російську бронетехніку. Водночас від 60% до 70% втрат російського озброєння припадали саме на удари безпілотників.

Дрони та штучний інтелект

Боротьба за контроль над ефіром призвела до появи технологій із використанням штучного інтелекту — фактично автономних ударних систем, які не можна заглушити.

У стандартні БпЛА почали встановлювати спеціальні чипи, що дозволяють самостійно знаходити цілі у разі втрати зв’язку з оператором.

Наприклад, дрон Saker Scout із бойовою частиною вагою 3 кг здатен зависати над полем бою, аналізувати об’єкти та автоматично обирати ціль.

Цікаво, що спочатку цю технологію розробляли для сортування фруктів.

Дрони на оптоволокні

Ще одним проривом стали оптоволоконні дрони — вони з’єднані з оператором кабелем, що робить їх нечутливими до радіоперешкод. Першими такі безпілотники почали виробляти в Україні, однак нині Росія дедалі активніше застосовує цю технологію, масштабувавши випуск апаратів із кабелями довжиною майже 40 км.

У прифронтових містах після тривалих боїв місцевість буквально вкрилася «павутинням» напівпрозорих оптоволоконних ліній.

«Поки ми не зрозуміємо, як глушити оптоволоконні дрони, нас просто продовжать бити», — сказав «Капелан».

Дрони дозволили ЗСУ суттєво вирівняти баланс на полі бою

Сьогодні для поля бою існує безпілотник майже для будь-якого завдання. Деякі лежать біля доріг і активуються лише для удару по транспорту, інші здатні скидати протитанкові міни радянського зразка ТМ-62 на важливі логістичні маршрути.

Найшвидші FPV-дрони розвивають швидкість понад 100 км/год, і втекти від них практично неможливо.

За словами «Капелана», водії пікапів змушені розганятися більш ніж до 140 км/год, щоб мати шанс уникнути атаки.

Зустріч із ворожими безпілотниками стала для військових не лише фізичною загрозою, а й серйозним психологічним випробуванням. Артилерійський вогонь смертельний, але передбачуваний, тоді як FPV-дрони надзвичайно маневрені — вони можуть пролітати між деревами й будівлями, фактично не залишаючи безпечних місць.

Дрони дали змогу силам Києва, які поступаються чисельністю, суттєво вирівняти баланс на полі бою — вони завдають Росії великих втрат, тоді як президент РФ Володимир Путін і далі кидає тисячі військових у бій заради незначних територіальних результатів.

Як ЗСУ дронами «розгромили» НАТО

Нагадаємо, під час навчань НАТО Hedgehog 2025 в Естонії група з 10-12 бійців ЗСУ, граючи за противника, за пів дня умовно знищила 17 одиниць бронетехніки та завдала 30 ударів, залишаючись непоміченою. За оцінками, сили Альянсу втратили два батальйони за добу та повністю втратили боєздатність. Причиною розгрому стало ігнорування прозорості поля бою: війська не маскувалися, тоді як українці використовували дрони та систему Delta з ШІ для миттєвого виявлення цілей. Експерти зазначили, що багато країн НАТО досі навчаються за застарілими доктринами, а досвід України є критично важливим для сучасної безпеки Європи.