Хороша мама: хто це та чому це точно не про ідеальність

Однак, психологія має набагато заспокійливішу відповідь. Видання Psychology Today нагадує, що для здорового розвитку дитини матері не потрібно бути ідеальною. Достатньо бути «достатньо хорошою» і це не компроміс, а підтверджена стратегія виховання.

Феномен «достатньо хорошої мами»

Це поняття вів британський педіатр і психоаналітик Дональд Віннікотт. Його ідея проста та водночас революційна: дитині корисна не бездоганна, а жива мама.

У перші місяці життя немовля справді потребує швидкої та чуйної реакції на свої потреби. Але з часом абсолютна миттєвість стає зайвою. Коли мама не може одразу відгукнутися через побут, роботу чи втому, дитина стикається з першим, дуже важливим досвідом: невеликою фрустрацією. І саме вона:

• допомагає розвивати психологічну стійкість

• формує здатність чекати

• закладає основу саморегуляції та самостійності

У безпечному, люблячому середовищі такі «маленькі незручності» не шкодять — вони навчають.

Материнство як біологічний механізм

Материнська турбота — це не лише емоція, а й фізіологічний регулятор. Окремі дії матері, наприклад, тепло, дотик, годування чи погладжування, впливають на різні системи організму немовляти:

• стабілізують серцебиття

• регулюють дихання

• сприяють розвитку нервової системи

Це означає, що інстинкти працюють. Мамі не потрібно постійно аналізувати кожен рух, природні дії вже мають потужний ефект. Інколи найкраще, що можна зробити — довіритися собі.

Темперамент дитини: те, що не можна «виправити»

Ще одна важлива ідея — усі діти народжуються різними. І це не результат виховання, а значною мірою генетично зумовлений темперамент. Психіатри кажуть, що:

• одні діти спокійніші, інші — емоційніші

• хтось відкритий до світу, хтось обережний

• хтось легко адаптується, хтось потребує більше часу

Ці особливості не є «проблемою», яку треба виправити. Завдання батьків — побачити, прийняти та допомогти дитині взаємодіяти зі світом у власному ритмі.

Іноді мама може легко знаходити спільну мову з дитиною, схожою на неї. А іноді — відчувати труднощі з зовсім іншим темпераментом. Це нормально та не означає, що вона «погана».

Прості дії та великий вплив

Психологи наголошують, що саме буденні речі мають найбільше значення.

• Контакт «шкіра до шкіри» — навіть під час годування з пляшечки

• Розмова з немовлям — під час перевдягання, купання, прогулянок

• Читання та голос — людська мова стимулює розвиток мозку з перших днів

Ці дії не потребують спеціальних знань чи ідеальних умов — лише присутності.

Почуття тривоги та провини знайоме майже кожній мамі. Але психологія пропонує інший фокус: не на контролі, а на взаємодії. Не на ідеалі — а на живому зв’язку. Бути «достатньо хорошою мамою» означає бути уважною, але не бездоганною, помилятися та відновлювати контакт і любити, а не відповідати стандартам. Можливо, це найтепліша та найреалістичніша модель материнства, яку ми можемо запропонувати і собі, і дітям.