Не як у кіно: чому перший контакт з іншопланетянами може бути трагічним

Наш перший контакт із позаземною цивілізацією може виявитися зовсім не таким, як його зображають у кіно — не дружнім і не тріумфальним, а радше тривожним і трагічним.

Таку гіпотезу висунув доцент астрономії Девід Кіппінг з Колумбійського університету в новій науковій препринт-статті, передає IFL Science.

Йдеться про так звану есхатологічну гіпотезу, згідно з якою людство найімовірніше вперше зафіксує не стабільну й високорозвинену іншопланетну цивілізацію, а "гучну", нестійку і таку, що перебуває на межі зникнення.

На думку Кіппінга, зрілі іншопланетні цивілізації можуть бути майже невідрізними від природних процесів і не залишати помітних слідів у космосі. Натомість цивілізації в кризовому або передзагибельному стані здатні короткочасно виробляти потужні сигнали — сплески енергії, аномалії або повідомлення, які ми можемо зафіксувати.

Науковець порівнює це з астрономічними спостереженнями: люди спершу помічали рідкісні, яскраві та нетипові явища — наприклад, вибухи наднових або перші екзопланети біля пульсарів — хоча вони не є характерними для Всесвіту загалом.

"Перше підтверджене виявлення іншого розумного життя може бути результатом існування нестабільного, тимчасового, але надзвичайно "гучного" прикладу", — зазначає Кіппінг.

За його словами, у фінальній фазі розвитку цивілізація може витрачати значну частину всієї енергії, якою коли-небудь володіла, і навіть усвідомлювати власну загибель. У такому разі вона може навмисно надсилати сигнали в космос — як останню спробу бути почутою.

Саме тому, вважає науковець, пошук позаземного розуму має зосереджуватися не лише на стабільних сигналах, а й на короткочасних, різких аномаліях, які можуть з’являтися і зникати у відносно коротких часових проміжках.

Таким чином, перший контакт людства з іншопланетянами може бути не початком діалогу, а радше "гучним криком у темряві" — свідченням трагедії цивілізації, що зникає.

Нагадаємо, вчені підозрюють існування життя в підлідному океані Європи. Ізраїльський фізик Йосеф Ашкеназі з університету імені Бен-Гуріона оцінив температуру поверхні Європи — найменшого з чотирьох супутників Юпітера, відкритих Галілео Галілеєм. Вчені підозрюють існування життя в підлідному океані небесного тіла.