Неймовірне диво пляжів: що таке піщані долари та де їх шукають (фото)

Багато хто, навіть живучи поблизу океану, не знає про існування дивовижного морського створіння, чий екзоскелет став одним із найбажаніших сувенірів Тихоокеанського узбережжя. Йдеться про піщаний долар (Sand Dollar) — плоского морського їжака, якого місцеві жителі називають «щасливим доларом» (lucky dollar) або «морським печивом» (sea biscuit) через його незвичайну форму.

ТСН.ua зібрав найцікавіші факти про це дивне створіння.

Не мушля, а панцир: секрети «монети»

Піщаний долар, який можна знайти на пляжах, це не мушля молюска, а екзоскелет (панцир) плоского морського їжака. Він завбільшки 5-10 см у діаметрі та до 1 см завтовшки. Також схожий на велику монету. Звідси й походить його англійська назва.

Малюнок на верхній частині, схожий на пелюстки квітки або п’ятикутну зірку, насправді є слідами дихальної (амбулакральної) системи тварини. Живий піщаний долар має темний, майже чорний колір і вкритий безліччю оксамитових, схожих на волоски, кінцівок.

Ці кінцівки використовують для захоплення планктону та дрібної їжі та доставки її до рота, розташованого знизу по центру. Пережовування їжі займає до 15 хвилин, а повне травлення — до двох діб.

Життя в піску та регенерація

Цей вид, поширений уздовж узбережжя від Аляски до Каліфорнії, живе переважно на піщаному дні на глибині до 10 метрів. Піщані долари вміють закопуватися в пісок на глибину до 15 см. Їхніми ворогами є риби, морські видри та морські зірки, але більшість гине від старості (живуть вони 6–10 років) або сильних штормів.

Плоскі морські їжаки мають дивовижну здатність до регенерації. Нові клітини на пошкоджених ділянках ростуть безладно, що привернуло увагу науковців, які вивчають цих тварин у пошуках нових підходів до боротьби з раком (через безконтрольний поділ клітин). Мертвий екзоскелет з часом біліє, легшає і вимивається на берег, де його можна знайти під час відливу.

Де шукати «щасливі долари»?

Хоча знайти цілий «щасливий долар» вважається вдачею, є місця, де шанси особливо високі:

1. Centennial Beach (півострів Тсаввассен). Особливо. під час сильного відливу, коли вода відходить на велику відстань.

2. White Rock: уздовж мулистого дна ближче до американського кордону під час відпливу.

3. Пляжі Парксвіля на острові Ванкувер.

4. Пляжі Національного парку Pacific Rim (зверніть увагу: збір раковин у Національних та провінційних парках заборонений і карається штрафом близько $100).

Як визначити живого піщаного долара та чому його не варто забирати з пляжу

Екзоскелет піщаного долара, який нагадує срібну монету і дав назву цій дивовижній морській істоті, часто знаходять на узбережжі. Однак, перш ніж брати знахідку із собою, важливо знати, як відрізнити мертвий панцир від живої тварини.

Жива особина має темний відтінок — від коричневого, червоного чи фіолетового до темно-сірого. Сріблясто-білим екзоскелет стає лише після смерті, коли сонце вибілює його.

На дотик живий піщаний долар оксамитовий. Його поверхня щільно вкрита крихітними, схожими на волоски, щетинками (голками), які приховують пелюстковий візерунок. Якщо щетинки (голчасті покриви) рухаються, тварина жива. Однак торкатися слід обережно, оскільки колючки можуть спричинити колоті рани, що можуть інфікуватися.

Важливо: мертвий Піщаний долар буде гладким і без щетинок, оскільки вони з часом відпадають.

Піщані долари абсолютно не отруйні і безпечні для людини, незалежно від того, живі вони чи мертві. Вони можуть виділяти нешкідливу жовту речовину — ехінохром, але це не несе загрози. Живі особини завжди слід обережно повертати у воду та залишати у спокої.

У багатьох юрисдикціях незаконно збирати живих піщаних доларів з метою висушування та використання як прикраси. З етичних міркувань слід брати лише порожні мертві панцири (тести).

Нагадаємо, у Південній Америці мешкає комаха, яка руйнує уявлення про звичний розмір мурах. Йдеться про Dinoponera — найбільший вид мурах на планеті, чиї робочі особини виростають до 4 сантиметрів. Ці велетні вирізняються не лише масивною будовою тіла, а й незвичною соціальною організацією.

Також повідомлялося, що різкі зміни навколишнього середовища на острові Пасхи (Рапа-Нуї) часто розглядаються як типовий приклад зміни навколишнього середовища, але останні дослідження з’ясовують роль полінезійських щурів у вирубці лісів.