Сенсаційна знахідка в Туреччині: вчені знайшли найдавнішого одомашнененого собаку

У Туреччині в Пінарбаші археологи виявили рештки собаки, які датуються приблизно 15 800 роками. Це найдавніший на сьогодні приклад одомашненого пса, що відсуває попередні генетичні свідчення про приручення собак більш ніж на п’ять тисяч років.

Про це повідомило видання Iflscience.

Дослідження засвідчило, що ще в палеоліті собаки були тісно інтегровані в життя мисливців-збирачів. Зокрема, аналіз показав, що люди ділилися з ними їжею, а в деяких випадках собак ховали разом із людьми, як членів спільноти.

Генетичні дослідження засвідчили тісний зв’язок між собакою з Туреччини та іншим псом, знайденим у печері Гофа у Великій Британії, якому близько 14 300 років. Це вказує на існування спільної лінії одомашнених собак, яка вже в палеоліті була поширена на великій території Євразії.

За словами дослідників, під час роботи застосували комплексний підхід: аналіз ДНК, радіовуглецеве датування та ізотопні дослідження. Це дозволило не лише визначити вік знахідок, а й з’ясувати особливості способу життя тварин.

Ізотопний аналіз показав, що раціон собак часто збігався з харчуванням людей. Наприклад, у Пінарбаші вони споживали рибу, як і їхні господарі. Водночас археологічні дані свідчать про особливе ставлення до тварин: цуценят у цьому регіоні ховали разом із людьми.

«Тим часом у печері Гофа деякі померлі люди зазнали похоронного канібалізму, а остеологічні дані свідчать про те, що з собаками після смерті могли поводитися подібним чином», — йдеться в статті.

Дослідження також показало, що ці давні собаки належать до західноєвразійської генетичної лінії. Саме вона згодом дала початок багатьом сучасним породам. За оцінками науковців, значна частина генетичного походження нинішніх європейських собак може сягати саме цих палеолітичних популяцій.

Паралельно інша група дослідників проаналізувала ДНК 216 стародавніх собак із різних регіонів Європи. У результаті вдалося ідентифікувати 14 раніше невідомих особин, які жили як до появи землеробства, так і після нього.

Отримані дані свідчать, що поширення перших фермерів не призвело до повного витіснення місцевих палеолітичних собак. Натомість їхня генетична лінія збереглася і продовжила впливати на формування наступних популяцій.

Загалом обидва дослідження підтверджують, що одомашнення собак відбулося ще в палеоліті. Відтоді ці тварини швидко поширилися разом із людьми по всій Євразії, стали частиною різних культур і зрештою дали початок сучасним породам, які існують сьогодні.

Нагадаємо, археологи знайшли останки легендарного д’Артаньяна. Наразі в Нідерландах проводять ДНК-експертизу.