Світ на межі Третьої світової, але Китай і Росія на "паузі": що вони замислили

Світ опинився на порозі Третьої світової війни через пряме зіткнення США та Ізраїлю з одного боку та Ірану з іншого. Експерти проаналізували, чому Росія та Китай не втручаються, і що насправді вичікують президенты Володимир Путін та Сі Цзіньпін.

Про це йдеться у статті Express.

Війна в Ірані може стати каталізатором Третьої світової

З’явилися застереження, що війна США та Ізраїлю проти Ірану може стати «остаточним каталізатором Третьої світової війни», хоча деякі експерти все ж вважають, що шанс уникнути найгіршого сценарію зберігається.

Британський військовий Річард Ширрефф, який раніше обіймав посаду заступника верховного головнокомандувача об’єднаних сил НАТО, викликав значний резонанс, заявивши, що «не може пригадати небезпечнішого моменту в геополітиці за все своє життя» і що ця кампанія «вже вийшла з-під контролю».

Після початку наступальної операції США та Ізраїлю проти Ірану з’явилися побоювання, що низка найнепередбачуваніших світових лідерів — Путін, Сі та лідер Північної Кореї Кім Чен Ин — уважно стежать за розвитком подій. Аналітики припускають, що вони можуть використати ситуацію для просування власних інтересів у Європі, Південній Кореї або навколо Тайваню, що здатне розширити конфлікт до глобального масштабу.

Війна на Близькому Сході — коли завершиться і яка ситуація зараз

Президент США Дональд Трамп, зі свого боку, заявляє, що перемога на Близькому Сході вже практично досягнута і що війна завершиться «незабаром». Однак бойові дії вже вийшли за межі Ірану: Тегеран завдав ударів по кількох країнах, зокрема Об’єднаних Арабських Еміратах, Катару та Бахрейну.

Економічні наслідки також швидко відчулися на світових ринках після того, як Іран перекрив Ормузьку протоку — стратегічний морський коридор завширшки близько 31 милі, який вважається одним із ключових торговельних маршрутів у світі. Минулого року через нього щоденно транспортували приблизно 20 млн барелів нафти, однак Іран пообіцяв «підпалити» будь-яке судно, яке спробує пройти цим маршрутом.

Корпусом вартових ісламської революції пригрозив атакувати «усі військові бази та інтереси злочинної Америки і фальшивого сіоністського режиму на суші, на морі та в повітрі по всьому регіону».

Фахівець із міжнародних відносин професор Ентоні Гліс наголошує, що, попри складну ситуацію, певний оптимізм все ж можливий.

«Для танго потрібні двоє, і війна проти Ірану буде „завершена“, коли аятоли та їхні революційні гвардійці вирішать зупинитися. Наразі жодних ознак цього немає. Їхня головна зброя — нафта — досі ефективно використовується, завдаючи великого болю всьому західному світу», — сказав професор.

«Звісно, оскільки Трамп оголошував так багато різних цілей війни, ніхто, включно з самим Трампом, не має уявлення, який вигляд матиме «перемога». Однак якщо в нього залишився хоч якийсь здоровий глузд — у чому я сумніваюся — він оголосить перемогу швидше, ніж пізніше. Він цілком має владу це зробити. Аятоли очевидно нікуди найближчим часом не подінуться», — вважає Гліс.

Китай та Росія не втручаються війну в Ірані — яка причина

Експерти з безпеки також зазначають, що існують певні передумови для деескалації. Попри союзницькі відносини з Іраном, ні Китай, ні Росія не демонструють намірів вступати у пряме військове протистояння зі США.

Трамп повідомив, що мав «дуже хорошу телефонну розмову» з Путіним, який очікує допомоги американського президента у досягненні вигідних домовленостей щодо війни в Україні. Своєю чергою Китай, за даними аналітиків, зосереджений на врегулюванні тривалого торговельного конфлікту зі США та насамперед занепокоєний стабільністю постачань нафти.

«Зрештою Пекін не вважає зміну режиму в Ірані найгіршим сценарієм. Китай готовий працювати з будь-яким керівництвом, яке з’явиться після ударів, якщо воно забезпечить потоки нафти та надасть пріоритет спільним економічним інтересам», — написала аналітикиня з питань зовнішньої політики Юнь Сун у журналі Foreign Affairs.

«Лише якщо ці інтереси опиняться під загрозою або якщо затяжна війна на виснаження порушить постачання нафти через Ормузьку протоку, Пекін буде змушений переглянути свою позицію щодо перебування осторонь і відповісти більш рішуче. Пекін також навряд чи спробує рятувати іранський режим через відносини Китаю зі Сполученими Штатами. Президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін мають зустрітися наприкінці березня — ця зустріч може відкрити можливість великої угоди між США і Китаєм, що приведе до справжнього потепління після восьми травматичних років суперництва великих держав. Пекін не хоче, щоб війна на Близькому Сході зірвала його спроби працювати з Трампом», — пояснила аналітикиня.

Водночас Росія може отримати економічну вигоду від скорочення світових постачань нафти, збільшуючи продажі палива Китаю та Індії. Хоча Іран залишається одним із її ключових союзників у регіоні, експерти вважають, що для Москви пріоритетом можуть стати додаткові доходи для фінансування власної війни.

«Трамп, смертельно стурбований впливом нафтової війни на виборців MAGA у США, дозволить Путіну знову експортувати нафту. Це чудова новина для злого диктатора в Кремлі», — зазначив Гліс.

«Коли фактично заблокована п’ята частина світового постачання нафти і приблизно чверть морської торгівлі, це величезний плюс для Росії. Частина російської нафти, яка стояла на танкерах, тепер точно знайде покупців», — заявив виданню The Guardian старший науковий співробітник «Центру Карнегі Росія Євразія» Сергій Вакуленко.

Цю оцінку підтримав і російський пропагандист Володимир Соловйов, який заявив у ефірі: «Для нашого бюджету атака на Іран — великий плюс. Якщо Трамп вдарить по іранських нафтових родовищах, то, як би це не звучало, ми станемо однією з небагатьох країн, що залишилися, які видобувають нафту».

Війна в Ірані розширюється — останні новини

Зауважимо, ФБР попередило про підготовку Ірану до атаки дронами-камікадзе по Каліфорнії з невідомого судна біля американського узбережжя. Хоча точні цілі та час наразі невідомі, розвідка стурбована можливістю запуску апаратів як із моря, так і з суходолу на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. Окрім іранської загрози, спецслужби США побоюються використання дронів мексиканськими картелями проти правоохоронців на кордоні.

Зранку 12 березня країни Перської затоки відбили масштабну атаку іранських ракет та безпілотників, спрямовану на нафтову інфраструктуру та танкери. У територіальних водах Іраку дрони уразили два судна. Саудівська Аравія звітувала про знищення понад 20 БпЛА над своїми нафтовими родовищами, тоді як у Бахрейні через удари по паливних резервуарах у провінції Мухаррак мешканців закликали не виходити з дому. Системи ППО також активно працювали в ОАЕ, де у Дубаї уламки дрона спричинили локальну пожежу біля Creek Harbour, та в Кувейті, який підтвердив перехоплення ворожих цілей у своєму повітряному просторі.