Росія може залишитись без пального після атак на НПЗ: ухвалено панічне рішення

Після серії рекордних атак українських дронів Росія заборонила експорт авіаційного пального. Кремль намагається запобігти дефіциту на тлі падіння обсягів нафтопереробки до 16-річного мінімуму. Водночас з’являються сигнали про поступове ускладнення ситуації з постачанням автомобільного пального.

Про це пише Bloomberg.

Росія запровадила заборону на експорт авіапального до кінця листопада через ризик нестачі пального на внутрішньому ринку в період традиційного зростання попиту під час літнього сезону відпусток. На світовий ринок це рішення суттєво не вплине, адже країна не належить до ключових експортерів такого виду пального. Водночас цей крок став частиною заходів зі збереження внутрішніх резервів.

Наслідки українських атак на паливну інфраструктуру РФ

Таке рішення ухвалили після серії українських ударів по російській паливній інфраструктурі. За даними Bloomberg, що базуються на відкритих заявах обох сторін, у травні Україна здійснила щонайменше 16 атак на російські об’єкти, пов’язані з виробництвом пального. За цей же період безпілотники атакували вісім із десяти найбільших нафтопереробних підприємств РФ.

Україна посилила удари по енергетичних об’єктах РФ, намагаючись обмежити здатність Москви отримувати додаткові доходи від зростання нафтових цін на тлі війни з Іраном. Також Київ активніше застосовує тактику повторних ударів по одних і тих самих цілях для завдання максимальної шкоди та ускладнення ремонтних робіт. Зокрема, Ярославський НПЗ («Янос»), який належить компаніям «Роснефть» та «Газпром нефть», протягом травня тричі ставав ціллю атак, а об’єкти компанії «Лукойл» у Нижньому Новгороді та Пермі зазнали по два удари.

Окрім ризику дефіциту пального всередині країни, атаки на російську інфраструктуру змусили Москву останнім часом нарощувати експорт сирої нафти, що частково допомогло покупцям російської сировини компенсувати втрату постачань із країн Перської затоки.

Зниження активності російських НПЗ посилює тиск на владу, яка намагається уникнути дефіциту пального та різкого стрибка цін на АЗС. У минулі роки подорожчання пального вже провокувало суспільне невдоволення, зокрема 2018 року, а також сприяло зростанню інфляції. Крім того, влада вже обмежила більшу частину експорту бензину на зовнішні ринки.

Обсяги нафтопереробки в Росії скорочуватимуться надалі

Прогнози вказують на подальше скорочення обсягів нафтопереробки через зупинку окремих підприємств і зниження виробничої активності. За підрахунками аналітичної компанії OilX, середній рівень переробки у травні може становити 4,58 млн барелів на добу. Це приблизно на 700 тис. барелів, або на 13%, нижче, ніж за аналогічний період минулого року, а також найнижчий показник від жовтня 2009 року.

Українські удари свідчать про зміну підходів порівняно з попередніми роками. За словами галузевого експерта та наукового співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир Сергія Вакуленка, тепер цілями стають не лише первинні установки переробки, які можна відносно швидко відновити, а й вторинні — складніші з технічного погляду та дорожчі у відновленні.

Вторинні установки відіграють важливу роль у збільшенні виробництва бензину та дизельного пального. Водночас, як пояснює Вакуленко, їхнє відновлення потребує більше часу та коштів, а західні санкції додатково ускладнюють процес через проблеми із закупівлею необхідного обладнання за межами країни.

Під удари потрапляють не лише нафтопереробні заводи. Безпілотники також атакують експортну інфраструктуру, нафтопроводи та насосні станції. Крім цього, Україна завдає ударів по паливних сховищах. За словами Вакуленка, якщо Росія планувала нарощувати виробництво та формувати додаткові запаси для уникнення повторення попередніх паливних криз, то за умов скорочення потужностей і резервів реалізувати це стане значно складніше.

За даними Bloomberg, у травні по російських нафтових об’єктах було завдано щонайменше 30 ударів — це найвищий місячний показник від початку повномасштабного вторгнення РФ.

Заборона експорту авіапального з РФ 

Російський уряд у понеділок оголосив про заборону експорту авіаційного пального «для забезпечення стабільної ситуації на внутрішньому паливному ринку».

Згідно з даними Bloomberg та аналітичної компанії Vortexa Ltd, торікку Росія в середньому експортувала близько 30 тис. барелів авіапального на добу, що становило менш ніж 2% світового ринку. У період від січня до квітня 2026 року цей показник скоротився до 28 тис. барелів щоденно, а найбільшим імпортером залишалася Туреччина.

Яка ситуація з пальним у Росії — ціни на АЗС та обмеження

Попри це, ситуація на російському ринку автомобільного пального поки не нагадує масштабну кризу 2023 року, коли різке зростання цін змусило президента Володимира Путіна критикувати уряд через запізнілу реакцію.

На цей момент суттєвого стрибка цін на АЗС не спостерігається. За даними Федеральної служби статистики, від початку року середня вартість бензину зросла трохи більше ніж на 2 руб. і досягла 67,53 руб. за літр.

Наразі обмеження на продаж автомобільного пального запроваджені лише в окупованому Криму. Водночас минулого літа проблеми з дефіцитом уже виникали як на Далекому Сході Росії, так і на тимчасово окупованих українських територіях.

Поточна відносно стабільна ситуація частково може пояснюватися тим, що значна частина АЗС контролюється великими російськими нафтовими компаніями. Вони забезпечують себе пальним власними ресурсами та отримують державну підтримку у вигляді субсидій для стимулювання продажів на внутрішньому ринку. Додатковим фактором стабілізації також стала повторна заборона на більшість експортних постачань бензину, яка діє від 1 квітня.

Водночас з’являються сигнали про поступове ускладнення ситуації з постачанням пального.

Наприкінці травня обсяг щоденних постачань бензину АІ-95 для європейської частини Росії скоротився приблизно до 5000 т на добу. За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі, це становить лише третину від показників аналогічного періоду минулого року. Паралельно вартість цього виду пального на основній товарній біржі зросла більш ніж на 20% порівняно з минулим роком.

Така ситуація може створити додаткові труднощі для регіональних мереж АЗС, які не входять до структури великих нафтових компаній. Їм може ставати дедалі складніше закуповувати пальне оптовими партіями на біржі, що підвищує ризики нестачі запасів або змушує шукати дорожчі альтернативні джерела постачання.

Попри атаки на нафтопереробні підприємства, у Кремлі поки не прогнозують ризику дефіциту пального. Про це 21 травня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков. Він переконує, що скорочення обсягів переробки начебто пов’язане із сезонними роботами з технічного обслуговування на окремих заводах, а також стверджує, що баланс між попитом і пропозицією на паливному ринку Росії залишається стабільним.

Нагадаємо, у травні українські дрони вивели з ладу чверть нафтопереробних потужностей Росії, що позбавило агресора понад 30% бензину та 25% дизелю. Загалом від початку року атаковано 16 заводів, включно зі стратегічними об’єктами у Москві, Рязані та Пермі, а удар по Саратовському НПЗ на відстані понад 1000 км став рекордно глибоким. Параліч ключових НПЗ та знищення логістичної інфраструктури, як у порту Таганрога, довели, що безпечного тилу для РФ більше не існує, а війна тепер ведеться на безпрецедентну для окупантів глибину.