В одній з країн ЄС поспіхом повернули обовʼязкову службу в армії

Хорватія після 17-річної паузи офіційно відновила обов’язкову військову службу. Такий крок пояснюють погіршенням безпекової ситуації в Європі через російську агресію.

Про це повідомляє penzcentrum.hu.

У Загребі пояснюють повернення обов’язкового призову війною між Росією та Україною, а також загальним погіршенням безпекової ситуації в Європі.

У межах першого етапу близько 800 молодих людей розпочнуть двомісячну військову службу. Приблизно половина з них записалася добровільно, а близько 10% учасників становлять жінки.

Хоча строкова служба знову стала обов’язковою у Хорватії, молоді люди мали можливість обрати альтернативну цивільну службу, посилаючись на переконання совісті. Втім, як повідомляє Portfolio, такою опцією скористалися лише близько 10 осіб.

Згідно з планами хорватського уряду, у майбутньому щороку військову підготовку проходитимуть приблизно 4000 молодих людей.

Після відновлення призову кількість країн-членів НАТО, де діє обов’язкова військова служба, зросла до десяти. Окрім Хорватії, вона також існує у Греції, Туреччині, Фінляндії, Швеції, Норвегії, Данії, Естонії, Латвії та Литві.

Повернення обов’язкової служби в армії у світі — що відомо

Нагадаємо, торік улітку в Данії запровадили обов’язковий призов для жінок від 18 років нарівні з чоловіками через погіршення безпекової ситуації в Європі та війну в Україні. Раніше служба для жінок була добровільною, але тепер вони проходитимуть відбір на загальних умовах, що має збільшити кількість новобранців до 6500 осіб щорічно до 2033 року.

Восени 2025 року політичні партії Німеччини погодили нову модель військової служби, яка передбачає обов’язкову медкомісію для всіх 18-річних чоловіків. Якщо добровольців для бундесверу не вистачатиме, призовників обиратимуть за допомогою жеребкування. Очікується, що від 2026 року армії знадобиться додатково 3-5 тис. осіб щорічно.

Від 2026 року Польща створює добровільний оплачуваний резерв високої готовності, щоб за потреби швидко мобілізувати до 500 тис. осіб. Сили оборони складатимуться з 300 тис. професійних військових і тероборони, а також 200 тис. резервістів обох статей. Вже за перший рік планують підготувати 40 тис. осіб.

У Білому домі не виключають можливості запровадження військового призову у США для відправлення військ до Ірану, хоча наразі це не входить до чинного плану. Речниця Керолайн Левітт зазначила, що президент Дональд Трамп як головнокомандувач оцінюватиме успішність операції та залишає всі варіанти дій відкритими.