Що приховано під Бермудським трикутником: вчені відкрили гігантську аномалію

Дослідники виявили під Бермудськими островами гігантський шар гірських порід завтовшки 20 км, аналогів якому не існує на планеті. Це відкриття може нарешті пояснити загадкове походження архіпелагу посеред Атлантики.

Про це повідомляє Lad Bible.

Науковці зафіксували під Бермудськими островами унікальну «аномалію», аналогів якій досі не виявляли на нашій планеті.

Для багатьох Бермуди насамперед асоціюються з Бермудським трикутником — таємничою зоною Північної Атлантики, що набула зловісної репутації через легенди про зникнення кораблів і літаків. Водночас більшість пояснень цих подій уже знайдено, а саму «таємницю» вважають розгаданою.

Цього разу дослідників зацікавило не те, що відбувається над архіпелагом, а те, що приховане глибоко під ним. Нове наукове дослідження виявило під Бермудськими островами масштабну геологічну структуру в Північній Атлантиці.

В океанічній корі під островами виявили шар гірських порід завтовшки близько 12,4 милі (приблизно 20 км) — явище, якому наразі немає відомих аналогів у світі.

Доктор Вільям Фрейзер із Carnegie Science у Вашингтоні (округ Колумбія) пояснив, у чому полягає винятковість цього масиву підводних порід.

«Зазвичай під океанічною корою одразу має бути мантія. Але під Бермудськими островами існує ще один шар, який розташований під корою, всередині тектонічної плити, на якій лежить архіпелаг», — розповів Фрейзер.

Наразі вчені не можуть точно визначити походження цього надзвичайно товстого шару порід під Бермудами. Водночас, за оцінками Фрейзера, це відкриття може допомогти зрозуміти, чому сам архіпелаг узагалі виступає над рівнем океану.

Бермудські острови розташовані на океанічному піднятті, однак природа вулканічних процесів, що могли його сформувати, залишається загадковою, адже останнє зафіксоване виверження тут відбулося приблизно 31 млн років тому.

Цілком можливо, що саме це давнє виверження суттєво підняло океанічне дно, а виявлена кам’яна аномалія є його геологічним свідченням.

«Розуміння таких місць, як Бермуди, які є крайніми з геологічної точки зору, допомагає краще зрозуміти й менш екстремальні регіони. Це дає уявлення про те, які процеси на Землі є звичайними, а які — винятковими», — розповів Фрейзер.

До слова, океанографи знайшли раціональне пояснення легендарним зникненням у Бермудському трикутнику, спростувавши теорії про портали чи НЛО. Головною причиною катастроф називають «блукливі хвилі» — гігантські стихійні утворення, що виникають через зіткнення потужних штормових фронтів із півночі, півдня та ураганів з боку Флориди. Попри містичну репутацію, статистика аварій у цьому регіоні не перевищує середні показники, а сам «Трикутник Диявола» навіть не входить до переліку найнебезпечніших зон для судноплавства, що доводить переважно рукотворну та медійну природу цього міфу.