Життя 200 років без онкології: розкрито механізм, здатний "ремонтувати" пошкоджену ДНК
Досліджуючи загадку довголіття гренландських китів, вчені виявили унікальний білок, здатний миттєво ремонтувати ДНК, що в перспективі може допомогти людям жити понад століття без онкологічних захворювань.
У Гренландських китів знайшли унікальний білок «довголіття» / © Національний антарктичний науковий центр
Деякі тварини на нашій планеті ніби порушують фундаментальні правила біології. Гренландський кит — один із них. Ці арктичні гіганти здатні жити до 200 років, і при цьому вони майже не страждають від раку чи інших вікових захворювань, які неминуче наздоганяють людей.
Здавалося б, велика тварина з трильйонами клітин повинна була б мати підвищений ризик розвитку пухлин, адже шанси на небезпечні генетичні мутації зростають. Проте кити залишаються здоровими. Про те, як їм це вдається та чи допоможе це відкриття людям, розповідає видання Earth.com із посиланням на масштабне дослідження біологів Рочестерського університету, опубліковане в журналі Nature.
Що таке білок CIRBP і як він працює
Дослідники виявили, що головний секрет китів прихований у молекулі білка під назвою CIRBP. Цей білок відіграє ключову роль у ремонті одного з найнебезпечніших видів генетичних ушкоджень — дволанцюгового розриву, коли обидві нитки ДНК ламаються в одному місці. Саме такі розриви найчастіше провокують розвиток хвороб і скорочують тривалість життя в багатьох видів, включаючи людину.
Під час експериментів з’ясувалося, що клітини гренландського кита діють на випередження. Замість того, щоб намагатися знищити вже пошкоджені ракові клітини, вони просто не допускають їхньої появи. Рівень білка CIRBP у тканинах цих китів у 100 разів вищий, ніж у будь-яких інших ссавців.
Аби перевірити свої здогадки, вчені додали «китову» версію цього білка до людських клітин та клітин плодових мушок. Результати виявилися приголомшливими: процес ремонту ДНК значно покращився в обох випадках, а плодові мушки почали жити помітно довше.
Секрет довголіття ховається в холоді
Аналізуючи середовище існування арктичних китів, вчені звернули увагу на ще одну деталь — температуру. Білок CIRBP надзвичайно чутливий до холоду. Гренландські кити все життя проводять у крижаних водах, а базова температура їхнього тіла є нижчою за людську (приблизно 33,8°C проти наших 36,6°C).
«Якщо ми просто знизимо температуру на кілька градусів, клітини починають виробляти більше білка CIRBP», — пояснює професор біології Андрій Селуанов.
Саме життя в холоді допомагає китам підтримувати феноменально високий рівень цього «ремонтного» білка, що рятує їх від раку та старіння.
Чи допоможуть людям холодні душі?
Наразі дослідники активно шукають способи безпечно підвищити рівень CIRBP у людей. Деякі методи розробляються в лабораторіях за допомогою генної інженерії, проте існують і більш доступні варіанти.
«Зміна способу життя, наприклад, регулярне приймання холодного душу, також може зробити свій внесок, і це варто дослідити», — зазначає керівниця проєкту професорка Віра Горбунова.
Вчені наголошують, що робити остаточні висновки щодо клінічного застосування ще зарано, і попереду на них чекають нові етапи тестування. Проте це дослідження вже довело головне: жити набагато довше за нинішню межу людського віку цілком реально, і природа вже створила для цього ідеальний механізм.
Нагадаємо, режим харчування може мати значно більший вплив на організм, ніж вважалося раніше. Нові наукові дані свідчать: не лише те, що ми їмо, а й коли саме відбувається приймання їжі, може бути пов’язано зі швидкістю біологічного старіння та станом ключових органів — серця, печінки й нирок.