Путін може використати розбіжності між позиціями України, Європи та США: у The Times попереджають про хитрощі Москви
Кремль відмовився від компромісів щодо Донбасу, а НАТО та ЄС готують жорсткі економічні заходи проти Росії.
Володимир Путін / © Associated Press
П’ятигодинні переговори Кремля з американськими представниками завершилися безрезультатно, оскільки Путін вимагає повну передачу Донбасу та вето на вступ України до НАТО.
Про це пише The Times.
З самого початку було очевидно, що остання зустріч Кремля з американськими переговорниками навряд чи принесе мир в Україну. Після п’ятигодинних, але безрезультатних переговорів, американська делегація вийшла без жодного прогресу: Володимир Путін вимагав повної передачі Україні Донецької та Луганської областей, а також відмови від членства в НАТО та європейських гарантій безпеки.
Кремль офіційно заявив, що не «відкидає» останні пропозиції США, а просто вважає деякі з них «неприйнятними», що фактично означає провал дипломатичного треку.
Натомість, НАТО продемонструвало більш реалістичну та відкриту позицію. На саміті в Брюсселі Альянс дав зрозуміти, що не надає великого значення «уловкам і половинчастим обіцянкам» Путіна.
Міністр закордонних справ Естонії підкреслив, що «цілком очевидно, що він не хоче жодного миру», зважаючи на триваючі атаки російських безпілотників. У відповідь Європейський Союз вирішив вдатися до жорстких економічних заходів.
ЄС оголосив про повне припинення імпорту російського газу до 2027 року. Це стане серйозним економічним ударом для Москви, яка з моменту вторгнення заробила близько 94 мільярдів фунтів стерлінгів на продажі газу блоку.
Окрім газового ембарго, Європа наблизилася до вирішення питання про використання заморожених російських активів для початку масштабної роботи з відновлення України. Перешкодою залишалися побоювання Бельгії, де зберігається більша частина активів, щодо юридичних наслідків.
Вчора ЄС благополучно запевнив Бельгію, що вона буде захищена від будь-яких претензій по відповідальності. Це відкриває шлях для використання російських коштів для компенсації за російську агресію.
Президент Володимир Зеленський повернувся до України після того, як його зустріч із американськими переговорниками у Брюсселі була скасована в останній момент. Український лідер сподівається на прямий діалог із президентом США Дональдом Трампом для посилення тиску на Росію.
Незважаючи на внутрішні виклики, зокрема останній корупційний скандал у команді Зеленського, Україна демонструє рішучість продовжувати боротьбу з агресором та зміцнювати міжнародну підтримку.
Аналітики припускають, що Москва може використовувати розбіжності у позиції українського керівництва та стратегічні розбіжності у НАТО для зменшення міжнародного тиску. Тим часом Європа та США шукають шляхи для посилення санкцій та мобілізації фінансових ресурсів для підтримки України.
Як зазначають експерти, чим швидше будуть використані заморожені активи Росії, тим ефективнішим може стати відновлення українських міст та посилення обороноздатності країни.
Нагадаємо, що російський диктатор Володимир Путін не зацікавлений у реальному мирі в Україні. CNN зазначає, що Кремль сприймає тривалу війну як шанс на зміцнення влади Путіна та повільне ослаблення України через проблеми з ресурсами й внутрішні кризи.
Після переговорів із представниками США деякі пропозиції визнали прийнятними, інші — відхилили, а будь-які поступки з боку Києва залишаються таємними. Така стратегія перетворює війну на виснаження та робить довгостроковий мир малоймовірним.