Чому слово "перчатки" — помилка: правильний варіант здивує багатьох

Деякі побутові речі українці часто називають неправильно — зокрема ті, що увійшли в мовлення як калька з російської. Одним з таких слів є «перчатки». Експерти пояснили, чи існує воно в українській мові та який варіант є нормативним.

Про це розповіли на ресурсі «Горох».

В українських словниках слово «перчатки» позначають як суржик. Воно є запозиченням з російської мови та не входить до літературної норми. Саме тому його використання в офіційних текстах або в публічному мовленні вважається помилковим.

Походить це слово від старослов’янського «перст», тобто «палець». У російській мові така форма збереглася, натомість в українській — ні.

Яке слово є правильним

Нормативною українською назвою є слово «рукавички». Воно утворене від слова «рука» та зафіксоване у всіх сучасних словниках. Рекомендоване для використання в офіційних документах, медіа, освіті та культурному середовищі.

Також існує менш поширений синонім — «пальчатки», утворений від «пальці». Він використовується рідше, проте має українське походження та теж вважається коректним.

У Середньовіччі рукавички були не лише частиною гардероба, а й важливим символом. Лицар, кидаючи рукавичку, викликав суперника на поєдинок, а вислів «кинути рукавичку» дійшов до наших часів як метафора виклику.

На початку ХХ століття рукавички вважали обов’язковою частиною жіночого образу. Їх виготовляли з тонкої шкіри, мережива чи коштовних тканин, підбирали до вбрання та носили навіть у приміщенні.

Хоча слово «рукавички» може звучати як зменшена форма від «рукавиці», ці два поняття різні. Рукавиці — це теплі вироби без розділення для кожного пальця, тоді як рукавички мають окремі відділення для всіх пальців.

Нагадаємо, в Україні зростає інтерес до чистої української мови, однак у повсякденному мовленні досі поширені суржикові варіанти.

Лінгвісти нагадують, що правильно говорити тістечко замість «пірожене», цукерки замість «канфєти», морозиво замість «морожене», льодяник замість «лєденєц» та пластівці замість «хлоп’я». Фахівці підкреслюють: грамотна мова є важливою частиною української самоідентичності.