Забудьте про "утрєнік": як правильно називати дитячі свята українською мовою

У шкільному та садковому житті тематичні заходи завжди посідають особливе місце. Проте в українському побуті досі міцно тримається назва, що є прямим спадком радянських часів — слово «утрєнік». Філологи наголошують: цей термін не має жодного стосунку до української мови та культури.

Про це йдеться у блозі Рамі Аль Шаєра.

Головна проблема полягає в тому, що слово «утрєнік» походить від російського «утро». В українській мові такого слова не існує, адже ми використовуємо назву «ранок».

Окрім того, цей термін не відображає суті свята, а лише формально вказує на час його проведення. Питома українська морфологія не передбачає створення подібних конструкцій, тому фахівці радять залишити цей суржик у минулому.

Милозвучні українські відповідники

Для того, щоб мова в освіті була чистою і сучасною, варто використовувати автентичні українські замінники. Вони не лише граматично правильні, а й краще передають атмосферу дитячої радості:

• Ранограй — поетична назва для ранкових дитячих розваг.

• Святранок — лаконічне поєднання понять свята і ранку.

• Вранішник — логічний замінник, утворений від слова «вранці».

• Ранковичок — ніжна назва для заходів у наймолодших групах садочків.

Геть «мєропріятія»: як називати події правильно

Окрім «утрєніка», часто можна почути кальку «мєропріятіє», яка також є мовним сміттям. Залежно від формату та настрою дитячої події українська мова пропонує безліч варіантів.

Якщо йдеться про святкову частину, чудово підійдуть слова дійство, імпреза або феєрія. Якщо ж захід має менш офіційний характер, варто використовувати назви вечірка, гуляння або просто подія.

Нагадаємо, слово «капюшон», яке часто вживають українці для позначення частини верхнього одягу, має французьке походження. Водночас в українській мові існують питомі й милозвучні відповідники, зокрема «відлога» та «каптур», зафіксовані у Словнику української мови та вживані ще в класичній літературі.

Окрім цього, мовознавці звертають увагу на маловживані діалектизми — «затула», «коба» та «кобка», які також можуть слугувати альтернативами іншомовному слову і збагачувати український словниковий запас.