Ракет на всіх не вистачить: чому Україна опинилася в умовах критичного дефіциту ППО

Нещодавно президент України Володимир Зеленський звернувся до США через критичний дефіцит ракет-перехоплювачів для систем Patriot, які є головним щитом українських міст від російської балістики. Ситуація з постачанням цього озброєння значно ускладнилася через війну на Близькому Сході та обмежені виробничі потужності американського ВПК.

Про те, чому ракет катастрофічно не вистачає та чим загрожує Україні російський ракетний терор, розповів експерт з озброєння, головний редактор Defense Express Олег Катков в інтерв’ю УНІАН.

Математика дефіциту: чому ракет не вистачає

Донедавна весь обсяг виробництва ракет до систем ППО Patriot ділився переважно між США та Україною. Однак після атаки Ірану на Ізраїль у цю чергу активно включилися багаті країни Перської затоки (Саудівська Аравія, Катар, ОАЕ), які також використовують комплекси PAC-3. За словами Каткова, лише за 39 діб американці та їхні близькосхідні союзники відстріляли близько 4,5 тисячі перехоплювачів, через що США вичерпали майже половину власних запасів.

Водночас компанія Lockheed Martin здатна виготовляти лише 620 ракет PAC-3 MSE на рік (приблизно 56–57 одиниць на місяць).

«Росія щомісяця виробляє близько 60 балістичних ракет „Іскандер“ і приблизно 10 ракет „Кинджал“. […] Для надійного перехоплення однієї балістичної цілі потрібно дві ракети Patriot. І навіть якщо всі ракети будуть передаватися до України… їх не вистачить. Математика не сходиться», — пояснює експерт.

Власне виробництво — перспектива років

На тлі дефіциту Україна задекларувала готовність самостійно виробляти перехоплювачі або створити власний антибалістичний щит. Однак експерт попереджає, що це процес, який вимагає колосального часу.

Для прикладу Катков наводить сусідню Польщу, яка в межах офсетної угоди зі США витратила сім років лише на те, щоб отримати сертифікацію та побудувати завод для виготовлення мікродвигунів поперечного маневрування для ракет PAC-3 MSE. Тому повноцінне українське виробництво подібних ракет може зайняти до 10 років.

«Сирий» «Орешнік» і кілометрові промахи

Окремо експерт проаналізував недавнє застосування Росією ракети «Орешнік». Те, що одна з ракет впала на окупованій території Донеччини, а інша — в Білій Церкві (якщо ціллю був Київ), свідчить про серйозні проблеми з її точністю.

Похибка у 80, а то й 500 кілометрів є абсолютно неприйнятною для носіїв ядерної зброї, точність яких має вимірюватися максимум сотнями метрів. За словами експерта, це доводить, що російська розробка є вкрай «сирою». Збивати ж такі цілі до моменту розведення бойових блоків здатні лише американські ракети SM-3, які США наразі нікому не продають.

Нагадаємо, У США терміново розробляють дешеву антибалістичну ракету для Patriot. Нова розробка має зробити уп’ятеро дешевшим перехоплення «Іскандерів».