Україну після закінчення війни чекає ще одна небезпека: попередження експерта

Поки світ обговорює мир і масштабну відбудову України, екологи застерігають: нові проєкти можуть завдати довкіллю не меншої шкоди, ніж сама війна. Експерти попереджають, що економічні інтереси та швидке відновлення можуть витіснити екологічні стандарти, а наслідки цього країна відчуватиме десятиліттями.

Про це йдеться в матеріалі німецького видання TAZ.

Переговори щодо майбутнього України супроводжуються очікуваннями масштабних інвестицій у відновлення. Серед пріоритетів — модернізація газової інфраструктури, видобуток ресурсів і великі девелоперські проєкти. Однак екологічна складова часто залишається поза увагою.

За даними досліджень Міжнародного союзу охорони природи, відбудова нерідко спричиняє навіть більші екологічні втрати, ніж самі бойові дії. Про це попереджає й еколог, співзасновник Робочої групи з екологічних наслідків війни при НАН України Олексій Василюк.

На його думку, ключові рішення щодо розмінування та інвестицій можуть ухвалюватися виключно з економічних міркувань, що створює ризик скасування або послаблення екологічних норм.

Розмінування і відновлення: ризики для ґрунтів

Через війну значна частина території України забруднена вибухонебезпечними предметами. Орієнтовно 26% країни вважається потенційно замінованою. Повне очищення може зайняти десятиліття.

Водночас, за словами експертів, під час розмінування дедалі частіше використовують автоматизовані машини, які просто перекопують землю. Це призводить до руйнування екосистем і додаткового хімічного забруднення.

Місцеві громади часто не мають повної інформації про такі наслідки, а частина територій може стати непридатною для використання на довгі роки.

Чи потрібно відновлювати все зруйноване

Василюк пропонує інший підхід: не всі території варто повертати до попереднього стану. Деякі можуть залишатися забрудненими настільки, що їхнє очищення економічно і екологічно недоцільне.

Він наводить приклад так званої Червоної зони на кордоні Франції та Бельгії, яка й досі не використовується після Першої світової війни. Експерт вважає, що Україні також варто визначити пріоритетні зони для відновлення.

Дискусія навколо Каховського водосховища

Одним із найрезонансніших прикладів є питання відновлення Каховської дамби. Її руйнування 2023 року стало масштабною екологічною катастрофою, але згодом на місці водосховища почав формуватися природний ліс.

Екологи попереджають, що відбудова може знищити нові природні екосистеми. Крім того, дамба відігравала відносно невелику роль в енергосистемі, а її функції частково можуть замінити сучасні відновлювані джерела енергії.

Відсутність стратегії

Фахівці також наголошують на відсутності чіткої державної стратегії розмінування та відновлення з урахуванням екології. Поки що рішення часто ухвалюються локально, без довгострокових прогнозів.

Війна вже завдала кліматичної шкоди

За чотири роки повномасштабної війни довкілля України зазнало значних втрат. Зокрема, в атмосферу було викинуто понад 311 млн тонн еквіваленту CO₂.

Згідно зі звітом Ініціативи з обліку парникових газів у війнах, близько 37% викидів пов’язані безпосередньо з бойовими діями, ще значну частину спричинили пожежі на фронті.

Україна вимагає компенсації за кліматичні збитки у розмірі 57 млрд доларів, щоб забезпечити екологічно безпечну відбудову.

Відбудова України — останні новини

Масштаби відновлення країни оцінюють у 588 млрд доларів протягом наступного десятиліття. Найбільше постраждали житловий фонд, транспорт і енергетика.

За даними звіту, безпосередні збитки України вже становлять 195 млрд дол., що майже на 11% більше, ніж у попередній оцінці. Найбільше постраждали житловий фонд, транспорт та енергетика.

Найбільші втрати зафіксовано в житловому секторі: пошкоджено або зруйновано близько 14% житла на суму приблизно 61 млрд дол. У транспортній сфері збитки оцінюють у понад 40 млрд дол., в енергетиці — близько 25 млрд дол.

Президент Володимир Зеленський наголошує на необхідності прозорості використання коштів. За його словами, саме це стане фундаментом майбутнього розвитку держави.

Експерти ж додають: якщо екологічні стандарти не стануть ключовим елементом відбудови, країна може отримати нові довгострокові проблеми, які будуть не менш небезпечними, ніж наслідки війни.