Жах, крики та паніка: як родина з Тернополя дивом вижила під час ракетного удару

Родина Ольги Трофимчук опинилася в епіцентрі страшної атаки на вулиці Стуса в Тернополі. За лічені хвилини до влучання ракети вони встигли вибігти з будинку — і це врятувало їм життя. Тепер люди залишилися без дому та речей, але дякують Богові за шанс почати все наново.

Про це розповідає «20 хвилин».

Родина вибігла з будинку за хвилини до вибуху

Ольга Трофимчук разом із 13-річним сином Станіславом, чоловіком і літніми батьками мешкали на другому поверсі багатоповерхівки на Стуса. У ніч проти 19 листопада всі в домі відчували тривогу — син попереджав про можливий масований обстріл, і жінка так і не змогла заснути до четвертої ранку.

О 6:30 потужні вибухи розбудили родину. За словами Ольги, звук був таким гучним, що вона вирішила — ракета влучила просто у їхню багатоповерхівку. Вона підхопила сина, розбудила чоловіка й батьків, і всі кинулися вибігати.

«Усе було в диму. Я зрозуміла, що це наш будинок», — розповіла жінка.

Спершу родина планувала йти до укриття на території підприємства, але помітила у небі «шахеди» й вирішила змінити напрямок — рушили до укриття школи №22. Дорогою син почав кричати, що по Тернополю летять нові ракети.

Щойно вони вибігли на вулицю, пролунали нові вибухи.

«Було чути крики, вибухи, знову вибухи. Усе в диму. Я зрозуміла, що це наш будинок», — пригадує Ольга.

Її чоловік одразу кинувся назад — до своїх батьків, які не змогли вибратися самостійно. Ольга зізнається: тоді вона не вірила, що старенькі виживуть.

Коли вони повернулися до будинку, там панувала жахлива картина: чорний дим, полум’я, люди вибігали босоніж, з верхніх поверхів лунали крики про допомогу. Ольга врятувала сина від паніки, залишила його із сусідами — і побігла допомагати чоловікові витягати батьків.

Попри завали на вході, родині вдалося вибратися. Другий поверх, де вони жили, дивом вцілів.

«Бог подарував нам другий День народження», — каже жінка.

Тепер Трофимчуки живуть у знайомих. Вони втратили все, що накопичували роками, а син пережив сильний стрес. Водночас Ольга повторює: головне — що живі.

«Коли пригортаю свого сина, розумію, наскільки ми щасливі. Бо в багатьох цього шансу вже немає», — каже жінка.

Вона закликає не відкладати слів любові рідним і цінувати кожен ранок, який дарує життя. Також родина відкрила благодійну банку і просить небайдужих про допомогу, аби почати все спочатку.

Раніше ми повідомляли, що у Тернополі поховали Марію та двох її дітей, яких 19 листопада вбила російська ракета. Вижити в пеклі вдалося лише батькові Камалю.

Чоловік із надією в очах приходив під зруйновану багатоповерхівку щодня. На жаль, дива не сталося. Під завалами загинула вся його сім’я: дружина Марія, 6-річна донечка Каміла, півторарічний син Назар.

Емоційні кадри прощання важко дивитися без сліз.