Путін знову заговорив про “кінець війни”: експерт пояснив, що насправді стоїть за заявами Кремля

Заяви Володимира Путіна про можливу зустріч із Володимиром Зеленським та “наближення” завершення війни не означають реальної готовності Москви до компромісу. Американіст Скотт Лукас вважає, що Кремль фактично повторює стару вимогу — Україна має прийняти російські умови.

Професор американістики Скотт Лукас в ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу прокоментував заяви Володимира Путіна про те, що він нібито може зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні, але лише на “остаточному етапі” для укладення угоди.

На думку експерта, за такими формулюваннями не стоїть реальна готовність до переговорів на рівних.

“Це стандартне формулювання: ви повинні здатися нам”, — заявив Лукас.

Він зазначив, що Кремль фактично дає зрозуміти не лише Києву, а й Вашингтону: Москва готова говорити про зустріч лише в тому випадку, якщо Україна погодиться підписати умови, вигідні Росії.

За словами Лукаса, жоден український політик не погодиться на переговори у форматі, де від Києва очікуватимуть поступок на кшталт передачі частини Донеччини.

“Ні Зеленський, ні жоден інший український політик нізащо не скаже Путіну: давай зустрінемось, просто приїжджай у Женеву чи деінде, ми віддамо вам решту Донеччини. Цього не буде”, — наголосив експерт.

“Білий шум” замість реальних переговорів

Лукас вважає, що значна частина гучних заяв про можливі переговори є не реальним дипломатичним процесом, а інформаційним шумом.

За його словами, важливо не те, чи звучать із Москви чергові заяви про “готовність до зустрічі”, а те, чи готова Росія говорити про ключові питання: території, гарантії безпеки, репарації та відновлення України.

“Якщо ви хочете опублікувати чергову заяву, яка означатиме: ми зустрінемося з вами, щоб ви підписали документи про капітуляцію, то навіть не мрійте про це”, — сказав Лукас.

Він також скептично оцінив слова Дональда Трампа про те, що війна Росії проти України нібито “наближається до завершення”.

Лукас нагадав, що Трамп неодноразово заявляв про близьку угоду ще від початку свого президентства, але реальних результатів ці заяви не дали.

“Якби мені давали євро щоразу, коли він це каже, я був би казково багатим, а мій будинок був би набагато більшим”, — іронізує експерт.

На його думку, реальний інтерес становитиме не чергова заява Трампа, а момент, коли американські та українські посадовці почнуть предметно працювати над планом тиску на Росію для припинення вогню на лінії фронту.

США говорять з Україною про дрони, попри паузу в допомозі

Окремо Лукас звернув увагу на важливіший сигнал: американські чиновники продовжують контакти з українською стороною щодо військового співробітництва, зокрема технологій і виробництва безпілотників.

За його словами, це має більше значення, ніж публічні заяви Трампа про “швидкий мир”.

“Представники США зараз ведуть переговори з Україною про військове співробітництво, попри те, що табір Трампа фактично перекрив Києву будь-яку допомогу”, — зазначив Лукас.

Чому Путін заговорив про завершення війни

Останнім часом у західних медіа з’явилися оцінки, що Кремль може змінювати риторику через економічний тиск, втому російського суспільства та відсутність вирішальних успіхів на фронті.

The Washington Post писала, що в Росії посилюються економічні проблеми, зростає суспільна втома від війни та внутрішнє невдоволення. Видання звернуло увагу на значно скромніші заходи до 9 травня в Москві: без важкої техніки на Червоній площі, з мінімальною кількістю іноземних гостей та без традиційного салюту.

Водночас війна дедалі більше впливає на повсякденне життя росіян — через зростання цін, податків, обмеження та страх перед ударами українських безпілотників.

The Guardian також аналізував заяви Путіна про можливе наближення війни до завершення. Серед можливих причин зміни риторики видання називало втрати Росії, удари по нафтопереробних заводах, економічні проблеми та спробу Кремля використати дипломатичний трек для тиску на Україну.

Попри це, ознак реального пом’якшення російських вимог наразі немає. Москва й надалі наполягає на фактичних територіальних поступках з боку України, зокрема щодо Донеччини. Саме тому заяви про “кінець війни” поки більше схожі на спробу створити політичний фон, ніж на готовність Кремля до справедливого миру.