Зміни в Україні від 1 березня: до чого треба бути готовим

Від першого дня весни на українців чекають зміни, які стосуватимуться мобілізації, виплати пенсій, а також деяких цін.

Що саме зміниться від 1 березня, читайте в матеріалі ТСН.ua.

Мобілізація та відстрочки

В Україні повинна розпочатися комплексна реформа мобілізації, яка має вирішити накопичені роками проблеми й водночас зберегти обороноздатність країни. Зміни очікують вже у березні.

Зокрема, за словами нардепки Анни Скороход, тих, хто ухиляється від мобілізації, хочуть обмежувати так само, як і тих, хто не платить аліменти.

«Вже в березні відповідні законопроєкти будуть розглядати», — написала вона на своїй сторінці у соцмережі.

Голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій профільного парламентського комітету Федір Веніславський пояснив, що головне завдання мобілізаційних змін — припинити «бусифікацію», щоб всі процедури відбувалися у рамках закону і відповідно до забезпечення прав людини.

Жодних додаткових змін у законодавстві щодо звуження прав осіб з інвалідністю у березні 2026 року не очікується.

«23 стаття Закону про мобілізацію містить перелік категорій військовозобов’язаних, яким надається відстрочка у воєнний час. До цього списку входять, зокрема, особи з інвалідністю будь-якої групи. Тимчасове звільнення від призову може діяти 6-12 місяців з повторною комісією, або надаватися безстроково, залежно від тяжкості стану», — йдеться у роз’ясненні правових норм.

Мобілізація громадянина з інвалідністю є абсолютно неможливою виключно за умови, якщо чоловік має на руках відповідну довідку від медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) та належним чином офіційно оформив відстрочку в Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Індексація пенсій

В Україні від 1 березня пенсії і страхові виплати для мільйонів українців проіндексують на 12,1%.

«Такий розмір підвищення перевищує рівень інфляції за минулий рік і дозволить підтримати рівень доходів людей в умовах зростання цін», — заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Перерахунок відбудеться автоматично і охопить майже усі основні види пенсій:

• за віком,

• військові,

• за інвалідністю,

• через втрату годувальника,

• інші спеціальні пенсії для колишніх працівників органів місцевого самоврядування, держслужбовців і науковців.

Також проіндексовано мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій та страхові виплати громадянам, які постраждали від нещасних випадків.

Виплати родинам загиблих і зниклих безвісти захисників

Міністерство оборони України повідомило про нові зміни у виплатах для родин військових, які мають статус загиблих або зниклих безвісти.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 13646 про соціальний захист військових.

За словами міністра оборони Михайла Федорова, запроваджено «єдиний і прозорий підхід до виплат — без різних правил за „однакових обставин“. Визначена гранична сума виплат — 15 мільйонів гривень для всіх сімей захисників.

Як пояснили у Міноборони, відтепер сім’ї загиблих та зниклих безвісти отримуватимуть однаково справедливу соціальну підтримку.

У роз’ясненні йдеться, що у разі надання статусу зниклого безвісти військова частина нараховувала військовослужбовцю щомісячне грошове забезпечення, яке повністю або частково отримувала родина. У разі визнання воїна загиблим додатково призначалася одноразова грошова допомога у розмірі 15 млн грн.

Натомість родинам військових, чия загибель була підтверджена одразу, призначалася лише одноразова грошова допомога — 15 млн грн.

Відтепер родини зниклих безвісти продовжать отримувати їхнє грошове забезпечення. У разі визнання таких військовослужбовців загиблими, рідним буде призначено різницю між сумою раніше виплачених коштів і 15 млн грн.

Доплати по 20 тисяч

Держава передбачила виплату в розмірі 20 тисяч гривень для працівників аварійно-відновлювальних бригад. Йдеться про фахівців, які щоденно ризикують життям, ліквідовуючи наслідки російських терористичних ударів.

У Міністерстві енергетики уточнили, що допомогу можуть отримати співробітники:

• паливно-енергетичного комплексу;

• житлово-комунального господарства;

• «Укрзалізниці».

Важливою умовою є безпосереднє залучення до аварійно-відновлювальних робіт незалежно від форми власності підприємства. Програма розрахована на період січень-березень 2026 року. Перші виплати мають надійти на рахунки працівників уже до кінця лютого.

Оновлення програми «Національний кешбек»

Від 1 березня 2026 року програма «Національний кешбек» отримує нові правила: єдина ставка 10% замінюється на 5% або 15%, залежно від категорії товарів.

15% кешбеку нараховуватимуться на українські товари в категоріях з високим рівнем імпорту (понад 35% у споживчому кошику). Сюди входять: одяг, взуття, косметика, побутова хімія, товари для дому, ремонту та тварин, канцелярія, а також деякі продукти — тверді й м’які сири, певні види макаронів і круп.

5% кешбеку діятимуть на українські товари з меншим рівнем імпорту (до 35%). Це, зокрема, хліб, м’ясо, молочна продукція (крім сирів), яйця, олія, овочі, фрукти, риба, консерви, солодощі, снеки, напої, соуси, а також ліки й товари для саду.

Щоб перевірити, чи нараховується кешбек та яка саме ставка, в застосунку «Дія» передбачено сканер штрихкодів: достатньо навести камеру на товар.

Вилучення частини гривневих банкнот

Від 2 березня 2026 року Національний банк України (НБУ) повністю вилучає з готівкового обігу старі банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Їх замінять відповідними металевими монетами по всій території держави для оптимізації фінансових витрат.

Дрібні банкноти остаточно перестануть бути офіційним засобом платежу. Це означає, що ними більше неможливо буде розрахуватися в магазинах, аптеках, транспорті чи закладах сфери послуг. Усі торговельні мережі та фінансові установи припинять приймати їх для будь-яких платіжних операцій.

Держава передбачила достатньо часу для безкоштовного обміну старих грошей на актуальні монети чи банкноти інших номіналів. Зробити це можна буде без жодних комісій чи обмежень в усіх відділеннях українських банків до 26 лютого 2027 року.

В уповноважених установах, таких як Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк та ПУМБ, процедура обміну триватиме довше — до 28 лютого 2029 року включно. А безпосередньо в Національному банку послуга наразі залишається безстроковою.

Ціни на бензин і дизель

Експерти прогнозують, що у березні є висока ймовірність зростання цін на бензин і дизельне пальне в Україні. Головна причина зовнішня — можливість нової великої війни на Близькому Сході.

Український ринок пального дуже чутливий до новин про Іран, оскільки ми повністю залежимо від світових цін. Наразі складно спрогнозувати, яким буде подорожчання у разі ескалації конфлікту, однак минулого разу в Україні ціни підвищилися на 3 грн/л.

За інформацією моніторингових структур ринку пального, середня ціна бензину А-95 на кінець лютого дорівнює 61,50 грн/л, середня ціна ДП — 61,20 грн/л. Ціновий коридор по А-95 від 58,60 до 65 грн/л, по дизелю від 56,80 до 65 грн/л.

А от автомобільний газ повинен подешевшати у зв’язку із з завершенням опалювального сезону. У країнах Європи, звідки Україна імпортує скраплений газ широко використовується у будинкових опалювальних котлах.

Коли попит стане меншим, пропозиція залишиться на попередньому рівні. Це має призвести до зниження оптових цін на рідкий газ, а за ними підуть вниз і роздрібні ціни. За оцінкою експертів, у березні автогаз може подешевшати приблизно на 1 грн/л.

Перехід на літній час

Щороку в березні Україна традиційно переходила на літній час.

Переведення годинників на літній та зимовий час регулюється постановою Кабінету Міністрів. Згідно з традиційним графіком:

• літній час починається останньої неділі березня, коли стрілки годинника переводять на годину вперед;

• зимовий час починається останньої неділі жовтня, коли стрілки повертають на годину назад.

Отже, 2026 року перехід на літній час відбудеться 29 березня о 3:00 за місцевим часом.

Більшість сучасних ґаджетів автоматично оновлять час, тоді як механічні годинники доведеться перевести вручну.

Нагадаємо, у лютому 2026 року вчителі, лікарі та енергетики отримують рекордні надбавки, а корпоративний сектор починає «затягувати паски».