Чому наш настрій починається у кишківнику та до чого тут вогонь

Коли наші далекі предки вперше навчилися користуватися вогнем і готувати їжу, вони не просто зробили вечерю теплішою. Вони запустили процес, який змінив форму тіла, розмір мозку та, можливо, навіть наш емоційний світ.

Про це розповіло видання Psychology Today, спираючись на сучасні дані еволюційної біології, нейронауки та досліджень кишково-мозкової осі.

Початок всього не у голові, а кишківнику

Усередині нашого кишківника живе цілий всесвіт — мікробіом, який складається з трильйонів бактерій. Вони допомагають перетравлювати їжу, зменшують запалення, підтримують слизову оболонку кишківника та, що особливо важливо, спілкуються з мозком.

Цей зв’язок настільки тісний, що вчені вже давно перестали називати кишківник просто органом травлення. Його часто називають «другим мозком».

Серотонін

Несподіваний факт, проте близько 90% серотоніну в організмі людини виробляється не у мозку, а у кишківнику. Його створюють спеціальні клітини — ентерохромафінні, з амінокислоти триптофану. Серотонін відіграє ключову роль у:

• регуляції настрою

• здатності справлятися зі стресом

• сні

• пам’яті та навчанні

• емоційній стабільності

Через блудний нерв сигнали з кишківника буквально «доїжджають» до мозку. Але ця система надзвичайно чутлива. Іїї вразливість може бути еволюційною спадщиною.

Еволюційний компроміс між мозком і кишківником

В еволюційній науці існує концепція, відома як «Expensive Tissue Trade-Off» («Еволюційний компроміс між мозком і кишківником»). Її суть проста та радикальна, щоб мозок отримував достатньо енергії, організм скорочував витрати інших частин тіла. Мозок важить лише близько 2% маси тіла, але споживає 20–25% усіх калорій. Для такого апетиту організм мав десь «зекономити». І він це зробив — на кишківнику.

Вогонь і приготування їжі

Коли наші предки почали готувати їжу, поживні речовини стали легше засвоюватися, зменшився час на жування та травлення і потреба у довгому, масивному кишківнику зникла. Це була еволюційна угода: інтелект в обмін на травлення.

Нюанс: серотонін і «парадокс триптофану»

Здавалося б, більше м’яса та білка — більше триптофану, а отже, й серотоніну. Але не все так просто. Коли ми їмо білкову їжу у кров потрапляє багато амінокислот, вони конкурують між собою за доступ до мозку та триптофан програє цю конкуренцію. У результаті загальний рівень триптофану може зростати, але його доступність для мозку — ні. А менший кишківник означає ще й менше клітин, здатних виробляти серотонін.

Зміни мікробіому

Сира та приготовлена їжа формують різні мікробіоми. Перехід до термічно обробленої їжі:

• змінив склад кишкових бактерій

• вплинув на ферментацію клітковини

• зменшив утворення коротколанцюгових жирних кислот

• змінив рівень запалення в організмі

Усе це — фактори, які прямо або опосередковано впливають на настрій і психічну стійкість.

Ціна розуму

Деякі дослідники вважають, що схильність сучасної людини до тривоги, депресії та емоційної нестабільності може бути побічним ефектом еволюції. Ми стали розумнішими, креативнішими та соціально складнішими, але водночас — біохімічно делікатнішими.

Вогонь дав нам цивілізацію, культуру, мистецтво та мислення. Але, можливо, він також змінив внутрішній баланс, на якому тримається наш емоційний світ.

Сьогодні, коли наука знову відкриває значення кишково-мозкової осі, стає зрозуміло, що емоції — це не лише психологія, а й еволюція. Той самий вогонь, який запалив людський інтелект, можливо, залишив у нас і тінь — чутливість до радості, смутку, тривоги та саморефлексії. І саме у цій складності, як не дивно, й полягає наша людяність.