Росія хоче мати вплив на гарантії безпеки для України — Politico з'ясувало подробиці
Попри зусилля США та Європи реальні гарантії безпеки України можуть залежати від позиції Володимира Путіна. Politico — про ризики переговорів, роль Вашингтона та уроки Будапештського меморандуму.
Володимир Путін / © Associated Press
На початку 2025 року президент України Володимир Зеленський опинився у складному дипломатичному протистоянні з президентом США Дональд Трамп та віцепрезидентом Джей Ді Венсом. Після напруженої розмови в Овальному кабінеті відносини між Києвом і Вашингтоном почали коливатися — від часткового потепління до нових ознак напруженості.
Про це пише видання Politico.
У відповідь Європа активізувала власні зусилля з підтримки України. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон оголосили про створення «коаліції охочих» із 34 держав, яка має посилити роль Європи в гарантуванні безпеки України після завершення бойових дій. Згодом Макрон заявив, що 26 країн висловили готовність розмістити свої війська в Україні в межах багатонаціональних сил після припинення вогню або укладення мирної угоди.
Втім, як наголошує Politico, попри активність Європи, вирішальним чинником залишаються гарантії безпеки саме від США. Без підтримки Вашингтона європейські ініціативи фактично не можуть бути реалізовані — зокрема через залежність від американської логістики та військових ресурсів.
Видання підкреслює, що наприкінці 2025 року питання реальної прихильності США до гарантування безпеки України стає ключовим, водночас усе більше сигналів вказує на те, що остаточний вплив на процес може мати Росія та її лідер Володимир Путін.
Особливу тривогу в Україні викликають історичні паралелі з Будапештським меморандумом 1994 року, коли гарантії безпеки в обмін на відмову від ядерної зброї не змогли захистити країну від агресії. Саме цей досвід змушує Київ наполягати на юридично зобов’язувальних гарантіях, а не політичних деклараціях.
За даними Politico, Зеленський допускає можливу відмову від курсу на членство в НАТО в обмін на надійні гарантії безпеки з боку США. Водночас у Вашингтоні вже неодноразово давали зрозуміти, що такі пропозиції «не будуть на столі вічно», підштовхуючи Україну до ухвалення рішень у стислі терміни.
Обговорюється й імовірність надання Україні далекобійних крилатих ракет Tomahawk, що могло б суттєво посилити стримування Росії. Однак навіть такі кроки, за оцінкою експертів, не гарантують довготривалого миру без чітких і обов’язкових механізмів безпеки.
Автори матеріалу зазначають: навіть якщо гарантії США будуть формально закріплені та ратифіковані Конгресом, їхня реальна дієвість багато в чому залежатиме від політичної волі майбутніх американських адміністрацій і — зрештою — від того, як ці гарантії сприйматиме Кремль.
«У війні завжди є принцип: ворог теж має право голосу», — резюмує Politico, наголошуючи, що без готовності Росії йти на компроміси жодна система гарантій не може вважатися абсолютно надійною.
Нагадаємо, раніше генеральний секретар Марк Рютте заявив, що кілька європейських країн заявили про свою готовність надіслати війська до України, якщо буде потреба.