Жодного танка і корейці на параді в Москві: "СВО" стала найбільшим приниженням Путіна

Кремлівський диктатор Володимир Путін на початку повномасштабного вторгнення до України озвучив амбітні цілі своєї «спеціальної військової операції», проте після чотирьох років війни ця кампанія обернулася для Росії катастрофічною військовою та геополітичною поразкою. Жодна з первісних вимог Кремля не була виконана, а війна принесла РФ лише масштабні втрати та міжнародну ізоляцію.

Про те, як провалилися плани російського диктатора та до чого звелися нинішні вимоги Москви, пише The Japan Times.

Провал «демілітаризації» та розширення НАТО

На початку вторгнення Путін декларував низку цілей: захист російськомовних на Донбасі, «демілітаризація» та «денацифікація» України, суд над «злочинцями», нейтральний статус Києва, а також зупинення розширення НАТО без окупації українських територій. За роки війни жодна з цих цілей не була досягнута.

Російськомовні жителі Донбасу щодня гинуть під російськими ж бомбами у зруйнованих містах. Замість «демілітаризації» Росія допомогла створити одну з найбоєздатніших армій світу: Україна потужно озброїлася західною технікою та стрімко розбудувала власний військово-промисловий комплекс. «Денацифікація» ж викликала безпрецедентну національну єдність, яка згуртувала країну проти загарбника.

Крім того, Україна зараз інтегрована в західні безпекові структури глибше, ніж будь-коли в історії. Альянс НАТО не лише не відступив, а й розширився за рахунок Фінляндії та Швеції, а оборонні витрати його членів різко зросли.

Зміна риторики та територіальні апетити Кремля

З кожним роком абсурдність початкових вимог ставало все важче приховувати. Навесні 2026 року слова «демілітаризація» та «денацифікація» практично зникли з переговорного лексикону російських представників. Тепер головні вимоги Москви зводяться до банального утримання захоплених територій та недопущення вступу України до НАТО.

Зараз Путін вимагає віддати чотири українські області, значні частини яких Росія навіть не контролює, а також визнати анексію Криму та скасувати санкції. На тлі цих неадекватних забаганок мирні переговори зайшли в глухий кут, і війна триває.

Ганебний парад 9 травня та зрив перемир’я

Символом виснаження російської армії стало цьогорічне святкування 9 травня. Парад на Червоній площі виявився найскромнішим за останні роки: через «поточну оперативну ситуацію» Міноборони РФ не вивело жодного танка чи ракетоносія, замінивши техніку на кадри з великих екранів. Натомість поруч із російськими солдатами вперше крокували військові з Північної Кореї.

Напередодні свята діяв триденний режим припинення вогню, погоджений за посередництва Вашингтона. Однак щойно термін перемир’я сплив, російські безпілотники знову атакували Україну.

Аналітики констатують: Росія контролює менш як п’яту частину території України і не здатна захопити весь Донбас, а її просування на фронті нагадує повільну і виснажливу битву на Соммі. Нещодавні заяви Путіна про те, що цілі «СВО» залишаються незмінними, є відвертою брехнею, а сподівання на їхнє досягнення — ілюзією.