Рада розширила повноваження ВЛК: що і для кого тепер зміниться

Верховна Рада 27 травня ухвалила законопроєкт №15015, який змінює правила залучення іноземців на контрактну службу до ЗСУ. Тепер вони та особи без громадянства будуть зобов’язані проходити військово-лікарські комісії (ВЛК).

Про це пише «Судово-юридична газета».

Законопроєкт №15015 передбачає надання ВЛК повноважень визначати придатність до військової служби за контрактом кандидатів із числа іноземців та осіб без громадянства, а також встановлювати причинний зв’язок поранень, отриманих під час виконання бойових завдань.

Варто зазначити, що питання мобілізації та самовільного залишення частин в Україні планують частково вирішувати шляхом активнішого залучення іноземців. Про це заявляв міністр оборони Михайло Федоров.

За словами його заступника, генерал-лейтенанта Євгена Мойсюка, Міноборони працює над механізмами залучення іноземців до виконання завдань у лавах ЗСУ та інших складниках Сил оборони. При цьому чинні норми законодавства наразі не передбачають проходження ВЛК для таких осіб.

«Як правова держава, ми ставимо іноземців у такі самі умови, як і наших громадян, щодо медичного, фінансового та іншого забезпечення, але законодавство не передбачає проведення ВЛК для них. Метою законопроєкту є усунення цієї прогалини», — пояснив заступник міністра оборони.

Мобілізація в Україні — останні новини

Нагадаємо, в Україні готуються серйозні зміни до процесу мобілізації, про що повідомив радник міністра оборони Сергій Стерненко. За його словами, вона перестане бути схожою на те, що відбувається зараз, зокрема планується залучати більше іноземців. Джерела у Верховній Раді припускають, що йдеться про поглиблену цифровізацію та активніше використання електронних реєстрів і кодингу для обліку військовозобов’язаних.

Нові напрацювання Міноборони планує презентувати в парламенті найближчим часом, проте зміни навряд чи торкнуться оповіщення у громадських місцях.

Водночас нардеп Максим Бужанський переконаний, що Рада більше не голосуватиме за посилення мобілізації, оскільки ухвалений у квітні 2024 року закон і так є максимально жорстким, але проблема полягає в тому, що він належно не виконується.

До слова, військовослужбовець 5-ї ОШБр Станіслав Старостенко «Юрист» вважає, що знижувати мобілізаційний вік нижче 25 років немає потреби, але варто відновити обов’язкову строкову службу та допризовну підготовку для 18-річних. На думку військового, дев’ятимісячна служба забезпечить якісніше навчання молоді, ніж двомісячний курс БЗВП, і підготує фахову заміну для фронту.