Чому ви постійно думаєте про їжу: дієтологиня пояснила, що таке food noise

Нав’язливі думки про їжу можуть виникати навіть без реального голоду. Дієтологиня пояснює, чому з’являється “харчовий шум”, як відрізнити його від справжнього голоду та які стратегії допомагають його зменшити.

Food noise

Food noise / © Associated Press

Чи траплялося вам думати про їжу постійно — навіть коли ви зовсім не голодні? Чи заважають такі думки працювати, зосереджуватися або заснути? А після їжі з’являється провина чи сором?

Сертифікована дієтологиня Керолайн Фокс, експертка Tufts Medicine Weight + Wellness, пояснює феномен «харчового шуму» — внутрішнього голосу, який не замовкає та змушує нас постійно думати про їжу.

Коли думки про їжу стають нав’язливими

У більшості людей мозок чітко сигналізує про голод і ситість. Але іноді цей механізм дає збій, і людина починає думати про їжу навіть тоді, коли фізичної потреби немає.
Такий «харчовий шум» може формувати відчуття провини, змушувати їсти емоційно або порушувати нормальні харчові звички.

За словами Фокс, причина часто криється не у слабкій силі волі, а в емоційних та психологічних тригерах — стресі, тривожності, гормональних змінах, низькій самооцінці або обмежувальних дієтах.

Як відрізнити справжній голод від «шуму»

Справжній голод зазвичай супроводжується фізичними сигналами — урчанням у животі, втомою або дратівливістю. Він наростає поступово й зникає після їжі.

Харчовий шум працює інакше: це різкі, нав’язливі думки про щось конкретне — наприклад, солодке чи фастфуд — які виникають раптово й часто пов’язані з емоціями, а не з потребами тіла.

Коли це стає проблемою

Фахівці радять звертати увагу, якщо:

  • думки про їжу переслідують протягом дня;

  • виникає сором після прийому їжі;

  • з’являється страх «зірватися» на вечірці чи в компанії;

  • харчування стає способом зняти стрес.

У такому разі це вже не просто звичні харчові бажання, а нав’язлива поведінка, що впливає на якість життя.

Що допомагає зменшити харчовий шум

Керолайн Фокс радить почати з простих кроків:

  • їсти регулярно та збалансовано;

  • не пропускати прийоми їжі;

  • уникати дуже солодких та оброблених продуктів;

  • практикувати усвідомлене харчування;

  • налагодити сон та фізичну активність;

  • використовувати техніки релаксації для зниження стресу.

Якщо самостійно впоратися складно, варто звернутися до дієтолога або терапевта.

Коли потрібна допомога лікаря

У деяких випадках медики можуть призначити препарати на основі агоністів ГПП-1, таких як семаглутид. Вони знижують апетит і допомагають позбутися нав’язливих думок про їжу. Проте такі ліки підходять не всім, тому експертка наголошує на необхідності попередньо проконсультуватися з лікарем.

Раніше ми розповідали, що треба обовʼязково зʼїсти на сніданок 1 січня після святкування новорічної ночі.


Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie