Обов’язковий ПДВ для ФОПів: як вимоги Міжнародного валютного фонду можуть стати серйозним ударом для українських підприємців

В Україні обговорюється ініціатива запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). У Верховній Раді запевняють, що це питання буде відкладено до завершення воєнного стану у країні, проте у Мінфіні наполягають на запровадженні цього податку.

Своєю чергою провідні експерти та аналітики занепокоєні, адже такі зміни можуть стати неабияким ударом для українського бізнесу, зокрема призвести до масового закриття ФОПів та втрати робочих рук.

Детальніше — читайте у матеріалі ТСН.ua.

Запровадження ПДВ для ФОПів: що передбачає угода України з МВФ

Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли попередніх домовленостей щодо запуску нової програми фінансової підтримки. Як повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, сторони узгодили чотирирічну програму обсягом 8,2 млрд доларів.

За словами Свириденко, ці кошти дозволять покривати критично важливі видатки, забезпечувати макрофінансову стабільність та залучати додаткову зовнішню підтримку. Остаточне рішення має ухвалити Рада виконавчих директорів МВФ.

Українська влада взяла на себе два ключові зобов’язання перед МВФ: по-перше, реалізувати стратегію реструктуризації державного боргу для відновлення фінансової стійкості, і по-друге, посилити боротьбу з фінансовими зловживаннями, щоб мінімізувати ухилення від сплати податків.

Щоб отримати понад вісім мільярдів фінансової підтримки, Україні треба виконати низку вимог, які ставить перед українською владою МВФ.

У пресрелізі МВФ викладено ключові вимоги до України, спрямовані на посилення фінансової системи та боротьбу з тіньовою економікою, пише «24 канал».

Основні напрямки, над якими необхідно посилити роботу:

• вжити заходів для запобігання ухиленню від сплати податків;

• зробити державні тендери більш конкурентними та прозорими;

• усунути лазівки в трудовому законодавстві, які дозволяють маскувати трудові відносини під діяльність ФОП;

• розширити податкову базу, запровадивши оподаткування для продажів через цифрові платформи (наприклад, податок на сервіси типу Uklon і Glovo);

• скасувати існуючі пільги для реєстрації платників податок на додану вартість;

• усунути лазівки, що дозволяють уникати митних зборів при імпорті товарів (йдеться про оподаткування посилок з іноземних маркетплейсів, як-от AliExpress та Temu, вартістю до 150 євро).

Водночас видання «Bloomberg» пише, що у рамках домовленостей, уряд України планує зобов’язати самозайнятих підприємців, чий річний дохід перевищує одни мільйон гривень, сплачувати податок на додану вартість. Цей крок спрямований на усунення «лазівки», якою, зазначається, широко користувалися великі бізнеси та ресторанні мережі для суттєвої мінімізації податкових відрахувань.

Окрім того, для отримання схвалення Ради директорів МВФ українські законодавці повинні ухвалити збалансований державний бюджет на наступний рік.

Як пише Bloomberg, подальша доля угоди з МВФ залежить від рішення Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів. Рішення ЄС очікується до кінця 2025 року, і якщо цей план не буде реалізовано, фінансування від МВФ може опинитися під загрозою зриву.

У Верховній Раді виступають проти запровадження ПДВ для «спрощенців»

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев закликав не вносити жодних змін до податкових умов для фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, пише «FinClub».

«Бізнес-асоціації виступають за збереження чинної моделі оподаткування для малого бізнесу. Треба не чіпати взагалі спрощенку до кінця війни», — заявив Гетьманцев на Форумі «Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека».

Згодом, на зустрічі парламентської фракції було прийнято рішення повністю призупинити розгляд ініціативи щодо можливого перегляду умов праці фізичних осіб-підприємців, зокрема запровадження для ПДВ. Про це повідомив народний депутат Ігор Фріс на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, питання ФОП та ПДВ наразі знято з порядку денного та взагалі не обговорюється, оскільки для його ухвалення відсутня необхідна кількість голосів.

Фріс також додав, що влада зосередиться на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, підкреслюючи, що збереження основних економічних засад та гарантування підтримки діяльності підприємців є пріоритетом.

Яка позиція Мінфіну

Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю виданню «Лівий берег» заявив, що уникнути змін в спрощеній системі оподаткування неможливо.

«Є задача вирівняти правила гри для «спрощенців» і суб’єктів господарювання, що є платниками ПДВ, визначити спільні ліміти для цих груп платників. У нас спрощена система оподаткування — це не тільки надання послуг малими підприємствами, консалтинг й інші види діяльності. Це також спосіб ухилення від сплати податків великими недоброчесними бізнесами, які просто використовують «спрощенців». Чи можливо уникнути змін в спрощеній системі оподаткування? Ні, не можливо. І дискусія щодо цього (з МВФ — Ред.) була досить непроста», — сказав він.

Міністр наголосив, що запровадження змін очікується у 2027 році, тому підприємці матимуть час на перехідний період.

«Не думаю, що це якась несподіванка. Якщо ви подивитесь плани, які Міністерство фінансів готує роками, вони теж включали цю норму. Такі заходи не популярні, але вони важливі. І цей період в нас не було можливостей переговорного маневру, щоб зняти їх з обговорення», — сказав міністр.

Як угода з МВФ вплине на українців та бізнес

Народний депутат Ярослав Железняк наголосив, що нова угода з МВФ вплине на українців при продажі речей в Інтернеті чи працевлаштуванні. За його словами, домовленість має допомогти вивести економіку з «тіні», але і вдарить податками по деякому бізнесу і громадянах.

Водночас економіст Олег Гетман в коментарі «24 Каналу» наголосив, що пункт щодо скасування пільг для реєстрації платника ПДВ може зашкодити малому бізнесу України.

Він зауважив, що зараз ФОП на спрощеній системі не зобов’язані сплачувати податок на додану вартість, хоча підприємці Третьої групи можуть робити це добровільно.

За його словами, ключова проблема у вимозі Міжнародного валютного фонду полягає в тому, що вона фактично зробить реєстрацію платником ПДВ обов’язковою для всіх підприємців, за винятком ФОП Першої групи.

«Це давня мрія Мінфіну, яка записана у стратегії заходів: жахливий пункт про те, щоб для всієї спрощеної системи встановити ліміт доходу на ПДВ. По суті, усіх спрощенців хочуть перевезти на ПДВ з одного мільйона гривень, а це зараз друга-третя група, це півтора мільйона людей, які наторговують на два-три мільйони гривень: маленькі крамнички, перукарні, кафешки. І для них це просто загибель», — зауважив експерт.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у коментарі «УНІАН» попередив, що повернення обов’язкової сплати ПДВ створить значний тиск як на самих ФОПів, так і на підприємства, що користуються їхніми послугами. Це неминуче призведе до зростання цін на товари та послуги, оскільки додаткові податкові витрати будуть перекладені на кінцевого споживача.

Крім того, Шевчишин наголосив, що більшості ФОПів доведеться нести додаткові витрати на залучення професійних бухгалтерів, адже адміністрування ПДВ є складним процесом.

Експерти б’ють на сполох через угоду з МВФ

Економічна експертна платформа опублікувала звернення, в якому висловила занепокоєння щодо зобов’язання України перед МВФ «скасувати пільгу для реєстрації платника ПДВ», що може стосуватися ФОП.

«Викликає занепокоєння зобов’язання України щодо «скасування пільги для реєстрації платника ПДВ», яке, вочевидь, стосується платників єдиного податку та встановлення для них порогу переходу на ПДВ. Його реалізація може спричинити вкрай негативні наслідки», — зазначають аналітики.

Як зазначають експерти, запровадження ПДВ для самозайнятих підприємців із річним доходом понад мільйон гривень призведе до зниження суспільного добробуту, а загальні втрати можуть сягнути 150–180 млрд грн (близько 1,5–2% ВВП).

Розширення обов’язку адміністрування ПДВ (яке, за даними опитувань Світового банку, є найбільш обтяжливим процесом) на мікробізнес повністю нівелює головну ідею спрощеної системи — звільнення найменших підприємців від тягаря обліку, звітності та корупційного тиску податкових перевірок.

Фахівці вважають поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ на рівні одного мільйона гривень обороту вкрай низьким.

«Насправді, таке рішення призведе до закриття більшості ФОПів, збільшенню тіньової економіки та корупції. Частина висококваліфікованих кадрів, швидше всього покине країну у пошуку кращих умов за кордоном, де за аналогічних умов оподаткування вони зможуть отримати значно кращі умови життя та безпеку», — прогнозують аналітики.

Експертні центри наполягають на виважених і поетапних діях, закликаючи спершу розв’язати системні проблеми втрат бюджету (наприклад, «конвертаційні центри», «сірий імпорт», неформальна зайнятість), які щорічно коштують країні сотні мільярдів гривень.

Водночас перший віцепрезидент Торгово-промислової палати (ТПП) України Михайло Непран вважає, що багато ініціатив, які подаються як «вимоги МВФ», насправді є пропозиціями української влади, а не Фонду, передає «УНІАН».

Він зазначив, що МВФ зазвичай визначає фіскальні ризики (дефіцит бюджету, неефективне адміністрування), але конкретні податкові інструменти для їх вирішення обирає вже український уряд.

За його словами, через це посилання на «вимоги МВФ» щодо непопулярних заходів, як-от підвищення податків для ФОПів, часто є некоректними.

Непран також підкреслив, що хоча спрощена система оподаткування має вади (можливості для зловживань, нерівне навантаження порівняно з ТОВ), рішення влади часто не мають якісної аналітики впливу на ринок, тінізацію та бізнес.

Читайте також:

• Інвестиція чи ризик: чому скуповування валюти в грудні не принесе прибутку

• Уже до 2027 року Україна може отримати до €90 млрд: Єврокомісія озвучила параметри репараційного кредиту

• Бюджет-2026 не фінальний: у Раді кажуть про можливе підвищення зарплат військовим

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.