Глаукома, діабетична ретинопатія, тромбоз сітківки: офтальмолог пояснив, чому під час вагітності виникають ускладнення

Чому це відбувається і що робити, розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук, медичний директор клініки VISIOBUD Володимир Мельник.

Під час вагітності можуть виникати як тимчасові, так і постійні зміни зору.

Серед тимчасових — синдром сухого ока, зміна кривизни або товщини центральної частини рогівки, зниження внутрішньоочного тиску.

Розвиток постійних змін найчастіше пов’язаний з офтальмологічними або системними захворюваннями, які виникли ще до вагітності. Це зокрема:

• попередні захворювання сітківки — пігментний ретиніт, перенесені розриви сітківки чи її відшарування;

• глаукома або порушення відтоку внутрішньоочної рідини;

• цукровий діабет — ризик прогресування діабетичної ретинопатії (ураження судин сітківки, зумовлене цукровим діабетом);

• хронічна гіпертонія — ризик гіпертонічної ретинопатії (ураження судин сітківки на тлі підвищеного артеріального тиску);

• аутоімунні хвороби, як-то системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, які можуть спричиняти васкуліт (запалення судин ока);

• порушення згортання крові, тромбози.

Такі зміни відбуваються, оскільки вагітність «запускає» потужну гормональну, судинну й імунну перебудову.

В організмі одночасно:

• зростають рівні гормонів: естрогену, прогестерону, кортизолу та інших;

• збільшується об’єм циркулюючої крові — на 40–50%, щоб забезпечити дитину через плаценту киснем і поживними речовинами;

• посилюється згортання крові, аби зменшити ризик кровотечі під час пологів;

• пригнічується клітинний імунітет, щоби плід, який має чужорідні, тобто батьківські гени, не відторгнувся;

• під впливом гормонів знижується артеріальний тиск, інколи навпаки підвищується або стає стрибкоподібним.

Під дією всіх цих факторів очі стають значно вразливішими. Сітківка, у якій є багато дрібних судин, однією з перших реагує на будь-які зміни тиску, кровообігу чи рівня цукру. Якщо до вагітності вона мала пошкоджені або ламкі судини, то під час гормональних і судинних коливань ці проблеми можуть загостритися — з’являються дрібні крововиливи, набряки чи нові розриви.

Зоровий нерв також чутливий до збоїв у кровопостачанні. Підвищення або зниження внутрішньоочного тиску, зміни відтоку внутрішньоочної рідини чи коливання артеріального тиску можуть спричинити прогресування глаукоми — навіть якщо до вагітності її вдавалося контролювати. Частина препаратів від глаукоми заборонена вагітним, тому лікування часто доводиться змінювати, що теж впливає на перебіг хвороби.

За цукрового діабету ризик зростає найбільше. Вагітність знижує чутливість клітин до інсуліну (інсулінорезистентність), контроль рівня глюкози ускладнюється, а дрібні судини сітківки стають крихкими. У таких умовах діабетична ретинопатія, що супроводжується ураженням судин сітківки, може прогресувати значно швидше, ніж до вагітності.

Подібна ситуація спостерігається і за гіпертонічної хвороби. Різкі стрибки артеріального тиску викликають спазм судин сітківки, через що вона отримує менше кисню. Відтак дрібні крихкі судини можуть розриватися й спричиняти крововиливи. Поступово це призводить до пошкодження тканини сітківки й стійкого погіршення зору.

Аутоімунні хвороби, наприклад, системний червоний вовчак чи ревматоїдний артрит, можуть активізуватися й викликати запалення судинної оболонки ока або судин — увеїт або васкуліт.

Зміни в системі згортання крові теж важливі. Під час вагітності кров стає густішою, готуючи організм до пологів. У поєднанні зі спадковими чи набутими порушеннями згортання крові, ризик утворення тромбів у судинах сітківки значно зростає. Коли судина перекривається тромбом, частина сітківки перестає отримувати кров і гине, після чого її неможливо відновити.

Вагітність — не хвороба, а природний стан, який перебудовує всі системи організму. Тому дуже важливо її планувати — заздалегідь проконсультуватися з офтальмологом, вилікувати наявні порушення, скласти подальший план дій. Тоді жодні зміни не супроводжуватимуться стресом чи панікою.

Бережіть себе та свій зір!