Путін відкинув "рятівну соломинку" Трампа: як РФ поплатиться за відмову від мирного плану

Президент Росії Володимир Путін відмовився прийняти мирну угоду, запропоновану президентом США Дональдом Трампом, яка винагороджувала російську агресію та підривала НАТО. Ця відмова, обумовлена неоімперськими фантазіями, прискорює економічний та геополітичний колапс РФ.

Про це йдеться у статті The Guardian.

«Путін мав прийняти угоду Трампа. Тепер російська економіка на межі колапсу може призвести до його падіння», — зазначається у публікації.

Путін послідовно нищить власну державу. Розв’язана ним війна проти України перетворилася для Росії на економічну, фінансову, політичну та гуманітарну катастрофу, що лише набирає обертів. Трамп — інша загроза національного масштабу — минулого тижня з не зовсім прозорих причин простягнув російському диктатору рятівну соломинку. Та Путін її проігнорував. Ці двоє недалекоглядних політиків, здається, гідні один одного.

У Москві Путіну пропонували мирну угоду, яка фактично заохочувала російську агресію, передаючи їй великі частини української території, послаблюючи суверенітет Києва та знижуючи його здатність оборонятися в майбутньому. Якби Трамп спромігся її нав’язати, це призвело б до розколу між США та Європою, могло б фатально підірвати НАТО, відновило б російську економіку, що перебуває в ізоляції, і, ймовірно, спричинило б падіння влади президента України Володимира Зеленського. Для Кремля це — стратегічні цілі.

Чому Путін відмовився від мирної угоди Трампа?

Однак Путін, керуючись неоімперськими амбіціями та турботою про власну «спадщину», відмовився, сказавши «ні». Він переконаний, що може здобути значно більше, продовжуючи війну. Більше того, він зміг нав’язати Трампу думку, що перемога Росії нібито гарантована, а справжніми «підбурювачами війни» є європейські союзники. Проте ця логіка тримається на ілюзіях.

Економічні проблеми Росії

Факти свідчать про протилежне: майже чотири роки потому російська армія так і залишається загрузлою у донбаських окопах і морозах, а всередині країни ситуація стрімко погіршується.

Після двох років зростання, викликаного насамперед збільшенням військових витрат, прибутки Росії від нафти й газу — що забезпечують до половини держбюджету — скоротилися на 27% у річному вимірі, і рецесія вже здається неминучою. Інфляція сягнула 8%, ставки перевищили 16%. Дефіцит бюджету ширшає, понад половину суверенного фонду вже витрачено від 2022-го, державні монополії накопичили величезні борги, зовнішні інвестиції різко зменшилися, імпорт стратегічних товарів зріс у ціні на 122%, податки для населення зростають — усе заради продовження війни. Навіть алкоголь подорожчав: вартість горілки зросла на 5%.

І це лише початок. Україна б’є по слабких місцях російської економіки — НПЗ, трубопроводах і «тіньовому флоту» танкерів, що транспортують нелегальну нафту. Минулого тижня внаслідок удару морського дрона в Чорному морі загорівся вже третій танкер. Українські атаки регулярно уражають енергетичні об’єкти глибоко в Росії, спричиняючи хаос і дефіцит пального. Одночасно «Роснефть» і «Лукойл» страждають від відтоку азійських покупців, які намагаються уникнути вторинних санкцій США.

Росія втрачає зовнішній вплив

На тлі економічного провалу Росія стрімко втрачає і зовнішньополітичний вплив. Застрягши в Україні, Москва безсило спостерігала, як Сирія — один із ключових союзників — почала зближення із Заходом, а Іран зазнав атак США та Ізраїлю. Тепер і Венесуела марно шукає російської підтримки. Відносини з Китаєм зазнали змін: принижена Росія перетворилася на залежного молодшого партнера. Під час нещодавнього візиту до Індії Путін мав слабкий вигляд — країна під тиском США більше не купує російську нафту.

Втрати Росії на фронті та військові витрати

Твердження про те, що «Росія перемагає», ґрунтується на уявних успіхах на фронті. Радник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що нещодавні просування нібито «позитивно вплинули» на переговори у Москві. Але це — самообман. Досягнення мінімальні. Попри раптовий масштабний напад і величезну перевагу в ресурсах, Путін не зміг підкорити Україну, про що свідчать колосальні втрати: понад 280 тис. убитих і поранених лише за перші вісім місяців 2025 року, а загальні втрати наближаються до мільйона.

Автор статті ставить запитання про те, скільки росіяни ще витримають правління свого диктатора, масового вбивці, отруйника з Солсбері та обвинуваченого у воєнних злочинах, який ігнорує всі мирні ініціативи й уже погрожує війною Європі? Це питання стає дедалі гострішим. Готовність Путіна жертвувати життями громадян очевидна: показові «підйомні» та виплати сім’ям загиблих, якими заманюють людей з бідних регіонів, а середня тривалість життя цих добровольців на передовій — лише 12 днів. До того ж компенсації урізали через нестачу коштів.

Ці програми «кривавих грошей» свідчать про байдужість Кремля до багаторічної бідності та демографічної кризи.

Ще одна причина для Путіна триматися за війну

Незалежний журналіст Олексій Ковальов зазначає: «Військові витрати тимчасово маскують десятиліття занедбаності, забезпечуючи соціальну мобільність через м’ясорубку». Коли бойові дії завершаться, може спалахнути «величезна соціальна криза», і Кремль цього боїться, тому придушує будь-який спротив. Для Путіна це ще одна причина триматися за війну. Проте саме ці злочини проти власного народу можуть стати кінцем його правління.

У звіті експертів Лондонської школи економіки Against the Clock: Why Russia’s War Economy is Running Out of Time наголошується, що хоч у 20% росіян доходи й «значно покращилися», суспільство стало глибоко розділеним.

«У більшості росіян реальні доходи впали на 16%-42%», — йдеться в документі.

Автори вказують на можливе посилення «внутрішньоелітарних та внутрішньорежимних» конфліктів, як це було під час заколоту «Вагнера» 2023 року.

Настав час, щоб Трамп відійшов убік

Черговий провал американського посередництва знову висвітлив абсурдність «стратегії» Трампа щодо України. Потурання Росії, атаки на Зеленського та блокування постачань зброї підірвали позицію Києва. Егоїстичне бажання президента США виступити «миротворцем» і заробити, призначення родичів і друзів недосвідченими переговорниками та спроби усунути Європу лише грають на руку Кремлю.

На думку автора статті, втручання Трампа продовжує війну. Настав час, щоб він відійшов убік, перш ніж завдасть ще більшої шкоди. Європа та НАТО повинні посилити підтримку України: надати більше зброї, використати заморожені російські активи для кредитів, жорстко дотримуватися енергетичних санкцій, рішуче реагувати на кібератаки та саботаж і демонструвати незламну єдність у протидії путінському терору.

У матеріалі зазначається, що Росія надто велика, щоб упасти. Її історія опору показує, що вона здатна вистояти. Але Путін — ні. Він програє. І рано чи пізно, як і царі та диктатори минулого, та сама «вічна Росія», якою диктатор так маніпулює, зітре його з власної історії.

Нагадаємо, експосол США в РФ Майкл Макфол заявив, що переговори адміністрації Трампа щодо закінчення війни не наблизили Україну до миру, оскільки 28-пунктний мирний план був «сповнений подарунків» для Путіна, який просто «привласнив собі поступки» і попросив ще. Макфол вважає, що неможливо домовитися про мир, розмовляючи лише з однією стороною. Дипломат запропонував чотири ключові пункти для зміни стратегії США.

До слова, Путін під час візиту до Індії підписав угоди про безперебійні постачання палива. Критики вважають, що ця угода ризикує посварити Путіна з Трампом у вирішальний для української дипломатії момент. Тим часом Ушаков заявляє, що Москва і Вашингтон досягають прогресу у мирних переговорах і що РФ готова співпрацювати з нинішньою адміністрацією.