Переговори в Берліні: що вимагають від України та на які поступки вона може піти

Упродовж 14 та 15 грудня у Берліні відбувалися переговори президента України Володимира Зеленського з делегацією зі США на чолі зі спецпредставнико президента США Стівом Віткоффом та затем Трампа Джаредом Кушнером.

Під час зустрічей сторони обговорювали ключові питання мирної угоди: гарантії безпеки, територіальні поступки та відбудову України після закінчення війни.

Попри те, що західні медіа повідомляють, що зустріч була продуктивною, деталі переговорів наразі невідомі.

Водночас Зеленський раніше повідомляв, що країна готова піти на певні поступки заради припинення вогню, однак Київ має стійку позицію щодо «червоних ліній».

Детальніше про переговори в Берліні та яких поступок вимагають від України — читайте в матеріалі ТСН.ua.

Що вимагають від України

За даними агентства AFP, на переговорах у Берліні представники США вимагали від України поступитися неокупованими територіями в Донецькій і Луганській областях як умовою для мирних переговорів з РФ. Джерела видання вважають — це свідчить про те, що США зайняли бік РФ.

Раніше Вашингтон пропонував Києву створити «вільну економічну зону» на контрольованих Україною частинах Донецької області, яку Росія вимагає від України віддати.

Як повідомляв президент України Володимир Зеленський 11 грудня, пропозиція полягає в тому, що українські війська будуть виведені з Донецької області, а компроміс нібито полягає в тому, що російські війська не входитимуть до цієї частини Донеччини.

«Вони (США — Ред.) не знають, хто керуватиме цією територією. Українські війська начебто виходять, російські не заходять. Але хто відповідає за цю зону — питання відкрите», — пояснив Зеленський і зазначив, що росіяни називають цю зону «демілітаризованою».

Глава держави наголосив, що пропозиція створити таку зону видається сумнівною, якщо російські війська залишаються на своїх позиціях і нічим не стримуються.

Водночас у Кремлі вимагають, щоб Україна юридично закріпила відмову від вступу до НАТО.

Речник кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков нахабно заявив, що це питання є «наріжним каменем переговорів».

«Питання юридично зобов’язувального документа про невступ Києва до НАТО — наріжний камінь переговорів», — цитують його пропагандиські медіа.

Позиція України щодо Донбасу

Під час напружених переговорів у Берліні Зеленський відмовився обговорювати односторонній відхід української армії з Донецької област. Про це пишуть видання Bild і Politico.

Як зауважує медіа, Київ готовий обговорювати тимчасове «заморожування» фронту та фактичну втрату контролю над окупованими територіями, але категорично заперечує вимогу вивести ЗСУ з контрольованої частини Донецької області.

Зокрема, Україна під час переговорів відкинула пропозицію США про відведення військ із близько 5600 кв. км Донеччини для створення «демілітаризованої економічної зони», назвавши це «рівнозначним капітуляції».

«Ми цього не приймемо. Це буде рівносильно капітуляції української армії», — сказав у розмові з Bild один з високопосадовців.

Водночас Зеленський наголосив, що відійти з цієї території також має й окупаційна російська армія.

«Якщо українські війська відступають, скажімо, на п’ять-десять кілометрів, чому російські війська не повинні також відступити на таку саму відстань углиб окупованих територій?» — наголосив глава держави.

Своєю чергою Politico зазначає, що європейські лідери проти обговорення територіальних питань, поки Україна не отримає гарантії безпеки.

Від чого готова відмовитися Україна заради миру

Київ готовий іти на компроміси щодо окремих питань, щоб досягти припинення вогню в країні, повідомляє The New York Times.

Володимир Зеленський 14 грудня заявляв, що Україна може тимчасово відкласти прагнення вступу до НАТО за умови отримання сильних і надійних безпекових гарантій від США, які унеможливлять нове вторгнення Росії після укладення мирної угоди.

Він нагадав, що спочатку основним бажанням і реальною гарантією безпеки для України був вступ до НАТО, але цей шлях не отримав повної підтримки партнерів зі США та Європи.

Тому, як пояснив президент, сьогодні компромісним рішенням з боку України є отримання двосторонніх гарантій безпеки. Це, зокрема, гарантії від США на кшталт статті 5, а також гарантії безпеки від європейських партнерів та інших країн, як-от Канада та Японія. Мета цих гарантій — запобігти новій російській агресії в майбутньому.

Також того дня Зеленський повідомляв, що Україна готова розглядати припинення вогню вздовж чинної лінії фронту.

«Справедливий і життєздатний варіант — це „ми залишаємося там, де стоїмо“, — заявив президент.

Коли може бути досягнуто угоди, яка наблизить припинення вогню

Секретар РНБО Рустем Умєров заявив, що угоди, яка наблизить Україну до миру, може врешті-решт може бути досягнуто.

Він повідомив, що протягом останніх двох днів українсько-американські переговори були конструктивними та продуктивними, і на них досягли «реального прогресу».

«Сподіваємося, що зрештою ми досягнемо угоди, яка наблизить нас до миру», — зазначив він.

Водночас видання Bild зазначає, що після переговорів у Берліні з’явилася можливість укласти мирну угоду вже до Різдва.

За даними таблоїда, сценарій досягнення миру до грудневих свят обговорювали американські переговірники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент України Володимир Зеленський.

Bild зазначає три ключові ознаки можливого прориву:

• візит спецпредставників президента США Дональда Трампа — це серйозний сигнал, оскільки їхнє залучення раніше (наприклад, у переговорах щодо Гази) означало, що компромісу вже майже досягнуто;

• позиція Вашингтона: США, за словами джерел, посилюють тиск на Київ, спонукаючи Зеленського до «хворобливих компромісів». Натомість вони пропонують гарантії безпеки та допомогу у відновленні. Сам Зеленський став обережнішим у висловлюваннях і припустив, що питання територій може вирішуватися через вибори чи референдум;

• інформаційна тиша: деталі переговорів майже не просочуються з Берліна. У Європі вважають, що Трамп цілеспрямовано прагне оголосити про «мир до Різдва».

Чому мирна угода може стати пасткою

Під час засідання голів МЗС у Брюсселі очільниця європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Україна зараз ближча до миру, ніж будь-коли, але водночас застерегла від ризикованих поступок у переговорах.

Каллас виступила проти можливої угоди, яка передбачала б поступки територіями.

«Донбас — це не кінцева мета Путіна. Якщо вони отримають Донбас, то фортеця впаде, і тоді вони точно продовжать захоплювати всю Україну. Якщо Україна піде (з Донбасу — Ред.), то інші регіони також опиняться в небезпеці. Ми знаємо це з історії і ми повинні засвоювати її уроки… Для сталого миру не повинно бути жодного умиротворення агресора», — наголосила вона.

Посадовиця назвала цей тиждень «дуже важливим» для вирішення питання фінансування України, зазначивши, що на столі є «кілька варіантів».

«Найнадійнішим варіантом є репараційна позика, і саме над цим ми працюємо. Ми ще не досягли мети, це стає дедалі складніше, але ми працюємо. У нас ще є кілька днів», — зазначила Каллас.

Раніше перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця відповів на чутки про позицію США під час мирних переговорів.

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.