"Афганістан-2" для Трампа, гарантії безпеки для України та "корейський" сценарій: експерти про "мирний" план США

Москва відкинула пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо різдвяного перемирʼя. За словами речника Путіна Дмитра Пєскова, Росія «не хоче дати Україні перепочинок, щоб підготуватися до продовження війни».

Заступник очільника російського МЗС Сергій Рябков додав, що Кремль начебто готовий укласти угоду, проте лише за умови збереження російського контролю над окупованим Кримом, а також над частинами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

«Ми однозначно ніколи не підпишемося під будь-якою присутністю військ НАТО на українській території», — додав Рябков.

Після двох днів напружених переговорів Володимира Зеленського зі спецпредставником Трампа Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером у Берліні цими днями видання Politico повідомило, що Україна має лічені дні, щоб погодитися на пропозицію США щодо гарантій безпеки, які начебто будуть аналогічні статті 5 Статуту НАТО. Водночас, за повідомленнями американської преси, адміністрація Трампа досі вимагає від України поступитися своїми територіями, як цього вимагає Росія.

За словами президента Зеленського, українська делегація вирушає до Маямі для подальшого обговорення з американцями трьох документів про гарантії безпеки, економічне відновлення України та 20 пунктів рамкової угоди щодо завершення війни.

Чого очікувати від подальших переговорів зі США? Чи вдасться найближчим часом домовитися хоча б про припинення вогню? На які гарантії безпеки Україна може розраховувати? Та чому в Америці знову говорять про «корейський» сценарій?

Про все це ТСН.ua розпитав у директорки програми безпекових студій та директора програми «Північна Америка» Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганни Шелест та Олександра Краєва під час Пʼятого Українського Центрально-Європейського Форуму в Києві.

Чи вдасться найближчим часом домовитися хоча б про припинення вогню?

За словами Ганни Шелест, треба зрозуміти дві базові речі.

По-перше, все може змінитися навіть останньої хвилини, поки нічого не підписано. Й навіть ті частини, які ми бачимо в ЗМІ, чи заяви дипломатів — це не остаточно. У фінальному тексті будуть важливі навіть коми, які можуть драматично змінити текст. Тому жодної паніки, поки ми не побачимо хоча б письмову чернетку того, про що домовляються.

По-друге, це в жодному разі не буде фінальний мирний план. Це просто неможливо за поточних умов. Надто багато додаткових питань. Тому документ, який можуть напрацювати, може бути проміжним, і не обов’язково навіть про перемир’я, включаючи інші питання.

«Наприклад (переговорна — Ред.) група каже, що ми домовляємося, що це (припинення вогню — Ред.) буде по лінії розмежування. Але про те, яка ця лінія — вже буде сідати далі група говорити. Тобто, в будь-якому разі це не фінальний план про закінчення війни. В тому самому плані з 28 пунктів (який «злили» в ЗМІ місяць тому — Ред.), давайте згадаємо, були пункти про європейську безпеку. Тому без європейців він не може бути підписаний. І все це може тривати не один рік», — зазначає Ганна Шелест.

Олександр Краєв додає, що «мирного» плану як такого поки що немає. За його словами, спочатку було 28 пунктів, потім 18, тепер 20, є ще 3, які не вирішуються. Це щось, до чого ми рухаємося, що ми обговорюємо з американцями, щоб воно сталося. Тобто це не завершений документ. Навіть не тому, що в нас немає до нього доступу. Самі американці до кінця не впевнені, що там і як відбувається.

«Чому американці так за нього вчепилися? Це вперше, коли Росія хоч на щось погодилася. Чому це російський план? Бо він перевезений Кушнером і Віткоффом з Москви. Чому він важливий? Бо протягом кількох місяців до цього Україна казала, що готова працювати. І ми працювали, зокрема з європейцями, висували пропозиції. Росіяни крутили носом. А потім за першу ж пропозицію росіян Вашингтон вхопився. На жаль, Росія змогла тут Америку певним чином розкрутити», — вважає Олександр Краєв.

Чи буде це якось просувати перемир’я? Ну думку Краєва, прогнозувати важко. За його словами, те, що ми — Україна — показуємо себе як проактивна, хороша сторона, вже позитивно. Але наскільки це буде ефективно працювати — це величезне питання. Бо першим кроком має бути саме припинення вогню. Але Росія цього не визнає, вимагаючи від України поступитися територіями.

Чи можуть США вийти з переговорного процесу?

Ганна Шелест нагадує, що Трамп вже багато разів говорив, що США можуть вийти з переговорного процесу. Але чому він повертається? Бо не хоче мати Україну як Афганістан для Байдена.

«Трамп багато звинувачував Байдена в провалі в Афганістані. Трамп і його команда розуміють, що його будуть звинувачувати так само. Тому просто піти для нього неможливо. До того ж, відмовившись від України, він розуміє, що може втратити європейських партнерів, якщо раптом буде конфлікт з Китаєм. Чи може йому набриднути? Так, може. І тут він може перекладати це або на посередників без власного залучення, або на європейських партнерів, але зі своїми чіткими умовами», — підкреслює експертка.

Проте, за її словами, будемо відверті: так чи інакше, фінальна угода буде між Росією і Україною. Тому вийдуть США чи не вийдуть — це буде лише додатковим фактором. Основний фактор — про що домовляться Москва та Київ.

Олександр Краєв також вважає, що Трамп просто не може вийти з переговорного процесу. Якщо Трамп хоче вивести США з Європи, йому треба з Європою домовитися. Якщо ж він її «кине» — це буде «Афганістан-2», тільки в форматі всієї Європи. До того ж, якщо Трамп показує слабкість перед Росією в контексті України, що казати про Тайвань?

«Китай точно стежить за тим, як США та Захід в цілому реагують на те, що відбувається по Україні, до чого вони прийдуть. Це для них модель того, що буде по Тайваню. Чому постійно переноситься «фінальне вирішення тайванського питання»? Бо китайці бачать, що з Україною якось швидко не виходить. А з Тайванем точно не вийде швидко. Тому, фактично, відступ по Україні — це відступ по Тайваню, відступ по Ізраїлю тощо. Тут не вийде розчленувати нас від загальної тематики», — підсумовує Краєв.

Які гарантії безпеки може отримати Україна?

Що таке безпекові гарантії, які були б універсальними і на 100% спрацювали? За словами Ганни Шелест, Ізраїль був впевнений, що в них на 100% є гарантії. Катар був впевнений.

«Єдиний варіант, який хоч якось ще можна назвати гарантіями — це Японія. Бо вони просто відмовилися від своїх ЗС — на їхній території перебувають американські війська. Проте й тут питання: якщо зараз на них нападає Китай, чи будуть американці дійсно щось робити? Свого часу були певні гарантії по захисту щодо Західної Німеччини. Але це була багатогранна композиція з трьох різноманітних форматів під час холодної війни конкретно по Берліну», — розповідає експертка.

Ганна Шелест підкреслює, що Україні нічого такого навіть близько сьогодні не обіцяють. Стаття 5 НАТО — про що вона? Напад на одного вважатиметься нападом на всіх, і країни можуть використати будь-які засоби, зокрема військові. Тобто, можуть використати, а можуть і не використати. Їх нічого не зобов’язує це робити.

По-перше, вони мають визнати, що це атака. А, наприклад, з гібридною атакою це складніше.

І, по-друге, вони можуть використати лише дипломатичні засобі відповіді, можуть надати зброю, фінансову підтримку. Або можуть застосувати ЗС. А якщо ні? Якщо зупиняться лише на дипломатичній підтримці?

«Тоді, загалом, та безпекова угода, яку ми на сьогодні маємо з американцями, так чи інакше все це покриває. Отримати юридично зобовʼязувальні гарантії безпеки США можна лише в одному разі — якщо їх проголосує Конгрес. Тоді президент США їх не зможе скасувати. Бо поточна угода зі США підписана суто президентом, і новий її може легко скасувати. Але ніде не прописано: за 36 годин їхні солдати мають бути в Україні. Більше я не знаю, що ще може називатися гарантіями», — вважає Ганна Шелест.

Олександр Краєв також має великі сумніви щодо гарантій безпеки, які може отримати Україна. Якщо б, за його словами, це було на рівні статті 5 НАТО — це політично добре.

«Але практично без контролю за тим, як буде підтримуватися режим припинення вогню, все це буде фарс. Якщо вони не зможуть змусити Росію не стріляти, які б гарантії вони не ставили, вони можуть сказати, що не мають причин їх виконувати, навіть проголосовані в Конгресі», — підкреслює експерт.

«Корейський» сценарій для України: міф чи реальність?

Ганна Шелест наголошує, що про «корейський» сценарій чує лише в США та в деяких європейських країнах.

«Коли я приїжджаю до Кореї й питаю, що ви про це думаєте, корейці мені чітко відповідають: «А ви впевнені, що ви хочете другу Північну Корею, але в центрі Європи?». Вони вважають, що Україна має відмовитися від умовного корейського сценарію», — відповіла експертка.

Олександр Краєв вважає, що про «корейський» сценарій знову заговорили, бо, з одного боку — так, немає більше чого запропонувати. З іншого боку, на жаль, є просто дуже мало знання в людей про такі подібні сценарії.

«У нас корейський сценарій неможливий, бо у нас інша держава загарбала шматок нашої. Це точно не Корея. Це навіть не Німеччина. Це більше схоже на хорватський сценарій. Але його просто ніхто не розглядає, бо Хорватія повертає ці землі швидкою військовою операцією. «Корейський» сценарій — це просто медійна штука, яку часто використовують на Заході. Щоправда, ніхто не згадує, що для цього загинуло 50 тис. американських вояків. І ще приблизно стільки ж з інших держав, щоб це втілити», — зазначає Олександр Краєв.

Нагадаємо, напередодні ввечері, 15 грудня, у німецькому Берліні завершився дводенний саміт щодо України, участь у якому взяли президент Володимир Зеленський, лідери ЄС та посланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Наразі мир в Україні «ближчий, ніж будь-коли», а на Заході кажуть про «кінець війни».